Бійця АТО 40-річного Ярослава Антонюка поховали в селі Чижівка Новоград-Волинського р‑ну Житомирської обл. Він загинув 12 серпня 2014-го неподалік селища Никифорове на Донеччині. Понад три роки його вважали зниклим безвісти.
— У свої перші дні на фронті Ярослав тричі на день телефонував додому, а потім перестав, — розповідає дружина Ніна Антонюк, 41 рік. — Пошук серед полонених результатів не дав. На контакт виходили лише шахраї. Якось подзвонив чоловік. Сказав: "Перерахуйте мені 5 тисяч гривень. Привезу тіло вашого чоловіка". Почала уточнювати, де його знайшов. Співрозмовник поклав слухавку. Чоловік часто сниться. Вірила, що він живий.
Рештки Ярослава Антонюка знайшли в могилі його командира Артема Абрамовича, 24 роки. Його поховали 2015-го.
— Було відчуття, що поховала не свого сина, — каже мати Абрамовича 46-річна Світлана. — Домоглася, аби провели ексгумацію тіла. У могилі Артема знайшли рештки його побратима Ярослава Антонюка. Вони разом були в танку, коли той підірвався на міні.
Провести бійця в останню путь зійшлося кілька сотень людей. Ховали його під гімн України. Ярослав Антонюк був кадровим військовим. У нього залишилася дружина й донька Анастасія.
Коментарі