Ангеліна Верещагіна вийшла заміж за друга свого чоловіка

 

40-річна Ангеліна Верещагіна та Михайло Зведенюк, 43 роки, розбирають ялинку в кімнаті після старого Нового року. Подружжя живе в невеликому приватному будинку в селищі Завалля у Гайворонському районі на Кіровоградщині.

Ангеліна припрошує сідати. Говорить тихо — у сусідній кімнаті спить 2-річний син Антон. Михайло йде на кухню варити каву.

— Це мій другий чоловік, — Верещагіна тицяє пальцем на кухню. — За першого — лейтенанта Павла Погребищенського — вийшла заміж у 18 років. Не вийшла — вискочила. Павло був на сім років старшим, часто приїздив у рідне Завалля, ходив на танці. Видавався розумнішим за інших, не чіплявся з непристойностями. Одружитися запропонував — ще мені 16 не виповнилося. Але мене батьки не пустили. Аж за місяць після повноліття дозволили. Після одруження жили в Кіровограді. Чоловік служив у військовій частині, я навчалася в будівельному технікумі. Жили добре — гріх поскаржитися, як два голубки. На річницю весілля Павло подарував сережки. На золоті не вистачило грошей, купив срібні, зі здоровецькими камінцями — як я люблю. Через три місяці, у серпні, чоловіка на війну забрали в Афганістан.

Михайло приносить піднос із кавою, сідає на спинку крісла біля дружини, гладить її руде волосся.

Мама постійно плакала, що я в 19 років удовою лишилася

— Ми з Павлом іще з Київського військового училища зналися, — каже Михайло. — Разом в Афган попали, там і здружилися по-справжньому. Він мені Ангелінині фотокартки показував, носив їх навіть у боях із душманами.

— Я в молодості худа була, як тріска, і коса до пояса, — сміється жінка.

20 лютого 1988-го Павла тяжко поранило під час обстрілу сторожової застави. За тиждень чоловік помер у госпіталі.

— Я погано помню, як пережила те все, — сумно продовжує Ангеліна. — Ніби в тумані якомусь. Мама постійно плакала, що я в 19 років удовою лишилася.

Наприкінці року в Завалля приїхав Михайло Зведенюк.

— Забрав лічні вещі Павла, подумав, що віддам його дружині. Прийшов до них додому і вразився: така молода, беззахисна. Часом заходив до них якого гвоздя забити чи прокладку в крані поміняти. Ліна мене звала, як треба було речі перенести. Сам одружився у 1990-му, але за три роки розлучився — дружина гуляла. Ходив собі бобильом. Чоловікові, канєшно, важко самому. До Ліни боявся підступитися. А потім подумав: ну відштовхне — то відштовхне.

— Я до того часу одну сережку, що Павло подарив, загубила, — веде далі Ангеліна. — Одягала їх рідко, бо зразу чоловіка згадувала. Якась жінка в Києві на автовокзалі сказала мені, що вони з олександритом, а то "вдовиний камінь". А коли загубила сережку, подруга порадила викинути й другу. Сказала: "До року заміж вийдеш". Михайло переїхав до мене через 11 місяців.

Ангеліна перебуває в декретній відпустці. Чоловік звільнився з роботи і планує розпочати власну справу.

1968, 22 лютого — Ангеліна Верещагіна народилася у Києві. Мати на день приїхала до столиці із селища Завалля Гайворонського р-ну на Кіровоградщині й розродилася у пологовому

1986, 22 березня — Ангеліна одружилася з лейтенантом Павлом Погребищенським; на річницю весілля чоловік подарував сережки з каменями олександритами

1987, серпень — Павла забирають служити до Афганістану

1988, 27 лютого — Погребищенський гине в бою поблизу міста Кундуз

2003, липень — Ангеліна загубила сережку з олександритом

2005, 9 квітня — вийшла заміж за Михайла Зведенюка

2006, 6 вересня — народився син Антон

×