Фаната футбольного клубу "Динамо" 28-річного Андрія Кориневського викликали у прокуратуру за бійку на столичному стадіоні "Динамо" 7 серпня під час матчу "Динамо"–"Карпати". Друзі Андрія кажуть, що насправді його судять за гасло "Спасибо жителям Донбасса за президента п...са", яке лунало із фанатських секторів. Його авторство приписують Андрієві.
— Причиною дійсно є гасло, якого я не кричав, — Андрій сідає на лавку у столичному парку Шевченка. Він у темних кедах із білими шнурками, стрижений під "їжака". — На невеликі потасовки на футболі зазвичай дивляться крізь пальці. А тут такий резонанс. У серпні на харківському стадіоні, коли "Металіст" грав із французькою командою, один фанат помер під час бійки. Але ні в пресі, ні на телебаченні про це нічого не говорили.
Уболівальнику висунули звинувачення в побитті Андрія Саламатова, який чергував на стадіоні і хотів зірвати прапор із зображенням Романа Шухевича, командира Української повстанської армії. Якщо Кориневського визнають винним, то можуть засудити на чотири роки позбавлення волі.
— Усе почалося з того, що якийсь чоловік повиснув на прапорі, який тримав на вудці один із фанатів "Карпат", і хотів його зірвати. Ніхто цього чоловіка не знав, він не мав ні емблем "Динамо", ні "Карпат", не належав до жодного фан-клубу. Ми стали сміятися, що "карпатівець" карася піймав. Це вже потім побачили, що на прапорі був портрет Шухевича. Я зрозумів, що пахне бійкою. Бо зняти прапор — велика образа і приниження. Це як украсти військове знам'я під час бойових дій. Фанати ревниво ставляться до прапорів і шарфів з атрибутикою клубу. Щоб не було проблем, я зіскочив із трибун і побіг до чоловіка із портретом. З інших секторів теж збиралися фанати. Чоловік злякався і впустив стяг. І тут я зрозумів, що зараз почнеться. Став на дорозі й розкинув руки, щоб не пустити своїх хлопців у бійку. На камері видно, як я стримую хвилю фанатів.
Андрій розставляє руки, показуючи, як це робив на стадіоні. Дивиться, що перехожі озираються, складає руки на грудях і відкидається на лавці.
— Боковим зором побачив, як кілька фанатів з інших секторів пнули ногами того чоловіка. Із трибун фанатів "Карпат" почали кричати "Бандера, Шухевич — герой", "Комуняку на гілляку". А з наших трибун десь із верхніх рядів скотилося те злополучне гасло про президента — "Спасибі Донбасу". Це народна творчість. Але приписали її мені, бо я на фан-секторі заряджаючий — вигадую і першим викрикую гасла в рупор. Я політичні кричалки ніколи не підтримую, бо це робить людей агресивними. Перервати такий заряд практично неможливо, бо народ завівся.
Морщить лоб, коли говорить. Він неголений, має густі брови.
— Міліція мене схопила через кілька днів. Я не ховався, бо не відчував своєї вини. Ходив на всі матчі, як і раніше. Ніколи такого не було, щоб через кілька днів ловили і притягували до відповідальності. Тих хлопців, яких зафіксувала камера, що вони справді били Саламатова, не затримали. Може, тому, що вони разово прийшли на матч, а я постійний фанат і мене всі знають. Перший раз у відділку тримали понад 3 години, намагалися пояснити, що на розмитому відео, де видно тільки як я зіскакую з трибун, вони побачили, що я ногами б'ю того чоловіка. Насправді там видно, як п'ятеро інших хлопців б'ються, і їхні обличчя чітко зафіксовані. Мене там немає і бути не могло.
Кориневського відпустили на підписку про невиїзд.
— Зараз чекаю суду, — позіхає. — Мама моя незадоволена. Каже, у 28 років міг би потрібнішою справою займатися, одружитися, дітей завести. Але я ходжу на ігри з 10 років, відколи тато привів на стадіон. Навіть не згадаю, хто тоді грав і який рахунок. Хочу, аби моя дружина любила футбол. Зараз дівчини не маю. Живу сам, до матері ходжу тільки в гості, постійної роботи не маю, підпрацьовую, створюючи сайти. Більшість моїх друзів у фан-клубі. Ми не лише на стадіонах зустрічаємося. Часто їздимо на шашлики, влаштовуємо дружні матчі. Тоді у глядачі запрошуємо футболістів "Динамо". Вони вболівають за нас ще гучніше, ніж ми за них. Раз нам тренер дзвонив і сварив, що захисник Тарас Михайлик через нас ледь голос не зірвав.
Коментарі