— Ты только глянь, кто пришел. Это же настоящий Путин, — перешіптуються дві білявки в "МакДональдсі" біля столичної станції метро Академмістечко. До закладу заходить киянин 45-річний Анатолій Ковенько. Він схожий на російського президента Володимира Путіна, 60 років. Має блакитні очі, білі брови, тонкі губи й трохи "качиний" ніс.
Анатолій сідає за крайнім столом із дружиною Тетяною. Із-під розстебнутої чорної пухової куртки видно білосніжний комірець сорочки і червону краватку. На чорних штанах напрасовані стрілки.
— У шкільні роки мені всі казали, що я — точна копія Миколи Гнатюка, — Анатолій постійно поглядає на дружину, коли говорить. Боїться сказати щось зайве. — Та я цієї схожості не помічав. Постійно віджартовувався: "Не вигадуйте, я сам на себе схожий". У 25 років випадково натрапив по телевізору на фільм про Гнатюка. От тоді зрозумів, що в юності таки дійсно був копією співака. Та на той час уже цим похвалитися не міг, бо в мене лисина з'явилася. А кучері Гнатюка моя лиса голова нікому б не нагадала.
Про схожість із Путіним дізнався 2000 року, коли він став президентом. Якраз на другий день після виборів у Росії мене зупинив гаїшник. Попросив пред'явити документи. Довго роздивлявся мою фотографію, а потім сказав: "Думав, мені показалося. А ти ж таки і правда на Путіна схожий". Та мені це ніколи в пользу не йшло. Як було за шо, то обов'язково штрафували. Одного разу друг запросив на день народження. Через затори хвилин на 15 запізнився. Коли зайшов у ресторан, про іменинника всі забули. Піднялися зі своїх місць і почали кричати: "Путін приїхав". Я не червонів. Вручив другові подарунок і почав з усіма фотографуватися. Він мені після того розповідав: "Тепер мій син, коли бачить твій номер на мобільному, кричить: "Папа, иди, тебе Путин звонит". На роботі всі мене так називають. Коли пишуть звіти, ставлять зверху помітку "Путіну".
— Толю постійно з ним плутають, — розповідає дружина. — Якось пішли в медичний центр. Тільки зайшли, як усі жінки почали перешіптуватися: "Дивіться, у наш центр Путін прийшов".
— Не сказав би, що це було приємно чути, — каже Анатолій. — Років вісім тому він був соліднішим героєм. А тепер у нього вже трохи підпоганена репутація.
Анатолій виходить на вулицю. Хоч температура -13°С, знімає куртку і фотографується в костюмі. Він підприємець, працює у компанії мережевого маркетингу "Емвей". Одружився позаторік.
— Ми з Толіком познайомилися через інтернет, — розповідає Тетяна. — Коли почали переписуватися, прислав мені свою фотографію. Я йому у відповідь написала: "Для чого ти прислав мені фотографію Путіна? Я ж просила, щоб свою вислав". Толя мені сказав: "Це він на мене схожий, а не я на нього". Коли вже почали зустрічатися, запропонувала йому поголитися налисо. Не хотіла, щоб він так сильно Путіна нагадував. Толя погодився. Тепер усі кажуть, що йому так стало краще. Толя любить готувати. Торти вміє пекти і смачну піцу.
— Але рідко це буває, — каже Анатолій. — За роботою не вистачає часу. Останній раз був у відпустці позаминулого року. Як і мій двійник, займаюся спортом. Ходжу в тренажерну залу, бігаю на стадіоні й відвідую басейн. Та ніколи не займався дзюдо і не літав на літаках.
Торік Анатолій виставив свої фотографії на сайті двійників.
— Мені ще не пропонували знятися в кіно чи рекламі, але від такої пропозиції я б не відмовився.
2 
1
Коментарі
3