Недавно зустрів цікаву співбесідницю Тетяну Іванівну Вербу, 58 років, яка проживає в селі Яхнівцях Волочиського району Хмельницької області. Жінка одразу ж заявила:
— Невістка Олена передплатила "Газету по-українськи", то всі читаємо рубрику "Мені наснилося". Пророчих снів бачу багато, та нічого доброго вони мені не віщували. Може, щось і добре сниться, та не запам"ятовується.
Тетяна Іванівна розповіла кілька снів.
"Наснилося, що вийшла з хати, а надворі болото — не болото, а сметана, Вгрузла аж по коліна. Струшую ноги: від лівої відпало, а на правій лишилось. До двору підійшла мама в чорному, але без хустки. Зайшла до хати, а там у залі якісь люди роблять великі квіти з паперу — наче на весілля. Я в розпачі запитую:
— А хто ж на те весілля буде їсти готувати? Треба ж багато харчів, грошей.
Мама заспокоїла:
— То, доню, буде таке весілля, що люди самі прийдуть, усе наготують, усе зроблять.
Сказала мама це й тихо вийшла на вулицю — в бік, що за село веде. А біля воріт — стовп, до нього коні гніді прив"язані. То ті коні відв"язалися й пішли за мамою. І скоро всі щезли. Через місяць мама померла. А мене заболіла та нога, що з неї сметани не струсила".
"А як мав покійний чоловік Володя померти, наснилося, що тримаю на долоні годинника — такого дорогого та блискучого. Торкнулася його, хотіла взяти, а він розсипався на маленькі частинки. Я згортаю всі детальки докупи, а воно ніяк не тримається. Аж чую голос:
— Його вже ніякий майстер не збере.
Прокинулась. Через два дні чоловіка переїхав трактор".
Люди роблять великі квіти з паперу — наче на весілля
"Брат мій Сашко працював якийсь час шофером, їздив на ЗІЛові. От наснилося, що його машина заїжджає на подвір"я — аж під хату — сама. Відчиняю двері, а з кабіни вивалюється брат — п"яний-п"яний.
От встаю вранці й кажу братові:
— Буде тобі неприємна пригода сьогодні. Або не їдь, або бережись. Бо мені дурно снитися не буде.
Розповіла. А брат махнув рукою: "А-а!" Чоловік тоді ще живий був, теж дорікнув: "Що ти з тими забобонами!". Увечері приходить Сашко без машини, на лобі ґуля, суне якось боком і винувато дивиться.
— Я ж, Сашуню, не "накаркала", то мені наснилося".
"Снилося, що мала на руці годинника з браслетом. Мама купила. А жінка якась каже:
— От якби з ремінцем, а то з браслетом — ще загубиться.
От і наснилося, що браслет відчепився, звисає з руки. Правда, годинник не злетів, не загубився. Якось я той браслет зачепила. Через два тижні повідомили, що рідний дядько Андрій потрапив у ДТП: поїзд наїхав на авто, його потовкло, але лишився живий, життя не згубило".
Тетяна Іванівна, мати трьох синів, бабуся трьох онуків, розповіла ще кілька прикладів того, як збулися її сни. Тільки, каже, то були менші неприємності: то згуба, втрата, то з худобою пов"язане, з хворобами. Запрошую читачів надсилати записи пророчих снів — колективний досвід повчальний.
2 
1
Коментарі