— Я знаю тільки одну людину, яка, маючи славу й популярність, абсолютно зберегла себе. Пройшов вогонь, воду й мідні труби — і ні в чому не змінився. Це — Елік, — казав про режисера Ельдара Рязанова його найкращий друг зі студентських років, документаліст Василь Катанян. 88-річний Рязанов помер 29 листопада близько опівночі в одній із московських лікарень. Мав гостру серцеву недостатність.
— Можу бути м'яким, сердечним, майже все пробачити, — говорив Ельдар Рязанов, — але не безвольним. У молодості зрозумів, що таких режисерів не буває. І навчився казати "ні". Своє відбоявся ще в 1950-ті, коли знімали "Карнавальну ніч". На роль, що дісталася Людмилі Гурченко, мені прислали коханку всесильного Миколи Булганіна (маршал Радянського Союзу. — "ГПУ"). Ви собі не уявляєте, що це таке — через два роки після смерті Сталіна відмовити протеже другої особи в державі. Я кілька ночей прокидався в холодному поту, але зняв, що і кого хотів.
Ельдар Рязанов створив 28 художніх фільмів. Автор документальних стрічок і сценаріїв. У роботі над картинами був вимогливий і жорсткий.
На зйомки "Іронії долі, або З легкою парою!" припав день народження актора Олександра Білявського. Його колеги Андрій Мягков та Олександр Ширвіндт приготували подарунки й випили перед роботою. Після третього дублю у бані Рязанов відчув, що з артистами щось не те.
— Стоп! Вони п'яні! Обурення Рязанова не знало межі, — згадував Олександр Ширвіндт, 81 рік. — Наступного дня обшукував нас. Нюхав пляшки з бутафорською горілкою, де була вода. Знімали цілу ніч. Грали п'яних. Старалися загладити свій проступок.
Коли знімали "Жорстокий романс", режисерові здалося: човен, у якому Андрій Мягков пливе на пароплав шукати наречену, далеко від буксира. Він попросив актора підгребти ближче. Той зробив. Човен потрапив під лопасті двигуна, його розтрощило на друзки. Мягков пішов під воду.
— На Ельдара я не образився, — казав Мягков. — Так треба було для фільму. Для правди. Я й сам так зробив би.
— Тільки дурні думають над тим, як себе підносити, — говорив Рязанов. — Я просто знімаю кіно. Я ненаситний в усіх сенсах — це головна риса мого характеру. Найважче, але найцікавіше й найвдячніше — робити комедії про хороших і добрих людей. Щоб працювати в цьому руслі, треба так любити людей, як мало хто вміє.
Ельдара Рязанова неодноразово запрошували на постійну роботу за кордон. Усі пропозиції відхиляв.
— Я працював з італійцями і бував в Америці, — пояснював він. — Розумів одне: я росіянин, працюю російською мовою, мій глядач — тут. Жити й не чути російської мови — для мене смерті подібно. Так, я жив в Італії. Там не було снігу. А він у мене в організмі як необхідність.
Останній фільм "Музика життя" Рязанов зняв 2009-го. В ньому читає свої вірші. До стрічки увійшли концертні музичні номери з картин режисера. Через три роки Ельдар Олександрович говорив, що готовий померти.
— Важко спостерігати, як ідуть твої друзі. Їх уже багато пішло. Еміль Брагінський, Ніна Скуйбіна (друга дружина режисера. — "ГПУ"), Міша Матусовський. Починаєш відчувати себе дуже самотнім, — казав Рязанов.
На початку серпня 2015 року Ельдар Рязанов переніс інфаркт. Перед смертю його двічі клали в реанімацію. Поховають 2 грудня на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Цитати
"Если бы не было статистики, мы бы даже не подозревали о том, как хорошо мы работаем"
Анатолій Новосельцев, "Службовий роман"
"У меня такая безупречная репутация, что меня уже давно пора скомпрометировать"
Людмила Калугіна, "Службовий роман"
"Если человек морально разложился, об этом надо прямо сказать, а не смеяться, понимаете ли"
товариш Огурцов, "Карнавальна ніч"
"У верблюда два горба, потому что жизнь — борьба!"
Олена Малаєва, "Гараж"
"Ты хорошо бежишь, очень хорошо… только медленно!"
Віра Сергіївна, "Вокзал для двох"
"Нашлись добрые люди… Подогрели, обобрали. То есть подобрали, обогрели"
Женя Лукашин, "Іронія долі або З легкою парою!"
Сім найвідоміших фільмів Ельдара Рязанова
"Карнавальна ніч", 1956
"Гусарська балада", 1962
"Стережись автомобіля", 1966
"Зигзаг удачі", 1968
"Іронія долі, або З легкою парою!", 1975
"Службовий роман", 1977
"Вокзал для двох", 1982
Дружина носила на зйомки сумочку з бутербродами
Ельдар Рязанов народився в Самарі. Його родина переїхала до Москви. Батько отримав місце начальника винного главку. Батьки розлучилися. З семи років хлопця виховував вітчим-інженер. Ставився до нього, як до рідного сина.
Вступив на кінорежисуру до московського ВДІКу. 1955-го влаштувався режисером на "Мосфільм".
Тоді був у шлюбі з однокурсницею Зоєю Фоміною. Від неї мав доньку, нині 64-річну Ольгу. Коли їй було 14, закохався в Ніну Скубіну, головного редактора "Мосфільму". Новий роман розвивався під час зйомок "Іронії долі, або з Легкою парою!". Жінка була вдовою, виховувала сина.
— Завдяки цьому коханню Рязанов зняв свої кращі фільми, — говорить син Скубіної Микола. — У мами завжди була з собою сумочка на зйомках, із бутербродами. Щойно Рязанов починав кричати, рот одразу ж затикався їстівним. Це допомагало.
Через 22 роки шлюбу Скубіна померла від раку. У Рязанова загострилися хвороби, кілька тижнів провів у лікарні.
Втретє 65-річним одружився з кіноредактором Еммою Абайдуліною. Зараз їй 74. Вона доглядала чоловіка під час хвороби.
2 
35413
Коментарі