
— Мало пасажирів їдуть до тюрми. Ще півгода назад щодня підвозив когось із сумками. Тих, хто везе передачу, видно — сідають окремо, дивляться у вікно, тихо питають, де сходити. Багато їздило перед празниками — Новим роком, Різдвом, 8 Березня, — каже водій маршрутки Микола. Підвозить до зупинки неподалік жіночої виправної колонії №129 в Умані на Черкащині.
Біля колонії припарковані кілька автівок. На вході до адмінбудівлі виставили одяг, який шиють засуджені жінки — спецівки, форму рятувальників, бушлати, одяг для військових, медичні халати. Зараз у колонії 270 засуджених. До літньої амністії було з півтисячі.
На територію колонії проходимо з 37-річною Наталією Хлівнюк, заступником начальника із соціально-виховної роботи. Вона у формі, волосся зібране. На пропуску чергова просить залишити особисті речі. Йдемо на дільницю №2. Її мешканки готують виставу. Покажуть перед Різдвом. На другому поверсі в кімнаті відпочинку декілька ув'язнених розмальовують декорації. Вони у штанях, поверх светрів — жилети з бирками, де вишиті прізвище та ініціали.
— Хочется хотя бы на сцене побыть принцессой, маленькой девочкой, — каже невисока брюнетка 27-річна Тетяна. Прізвище просить не називати. Працює старшою у швейному цеху. У колонії три роки, ще три — попереду. Говорити, як потрапила сюди, не хоче. На волі має 6-річного сина. — У нашій казці принцеса готується до новорічного свята. Вона думає, що все може, їй все дозволено. Тут дізнається, що є 12 місяців. Живуть вони в лісі, але ніхто не знає де. Пригоди починаються, коли принцеса відправляється в ліс. Там знаходить 12 місяців. В одного з них закохується.
Тетяна береться допомагати клеїти іграшки на ялинку. До кульок приклеюють бісер, блискітки та яскраві стрічки.
Хтось вмикає караоке. Лунає мелодія канадського співака Браяна Адамса.
— Хочу на свято не подарунок, не свободи, а прощення, — Тетяна витирає сльози на щоках. — За стільки років хотіла, щоб пробачили близькі й рідні.
32-річна Марія з Бердичева Житомирської області клеїть бороду іграшковому Дідові Морозу. Біля неї у коробці — декілька десятків фігурок.
— Як вийду на волю, відкрию власну майстерню й шитиму отаких Дідів Морозів, — каже жінка. Одна з небагатьох має довгі темні коси. Багато жінок тут стрижуться "під хлопчика". — Восени шила домовиків і ляльок. А це четвертий десяток Морозів шию. Роздаруємо їх на свято.
Я сама — юрист. Закінчила Житомирський університет. Не було роботи, пішла у нерухомість, тоді на ринку торгувала. Хотіла підзаробити й попала сюди. Брата не змогла похоронити, мама хворіє. Я тут рік. А ще бути півтора. Добре, що дітей нема, бо серце розірвалося б.
— А я за дітьми скучаю, плакала попервах дуже. Їх у мене шестеро. Чоловік каже: вийдеш, ще дєвочку родим, — розповідає 35-річна Наталя з райцентру Теплик Вінницької області. Розмальовує ялинку на декорації. Жінка струнка, невисокого зросту, має кучеряве волосся. — Тяжко дається час. Стараюся заробляти благодарственні, щоб раніше вийти. Було день народження 15 листопада. Не думала, що хтось поздравить. А приїхали всі діти. Я була на сьомому небі від щастя. Це був найкращий подарок. Просять, щоб мама менше курила. Поки не дуже получається.
Неподалік дільниць їдальня і клуб. Нещодавно їх відремонтували. У їдальні на стінах і дверях петриківський розпис, попід стінами виплетений із лози живопліт.
— Я дуже люблю жарену картошку, але тут таке не готовим, — говорить повар 26-річна Світлана із Чорнобаївського району Черкаської області. Говоримо через віконце, крізь яке видають їжу. — Годуємо дівчат добре, щодня є салат з овочів. М'ясо — відварене, смажене, тушковане. Дівчата дуже люблять борщ, картошку, вінігрет. На свята є здобна булка, компот, риба.
— Також перед святами засудженим передають згущенку, коржі для тортів, солодощі. Бувало таке, що приносили відварені овочі, горошок та ковбасу для олів'є, а було — овочі для вінігрету. — додає начальник виправної колонії Анатолій Лапуцький, 38 років.
При виході з колонії, на парковці зупиняється чорний старий "опель" із вінницькими номерами. Чоловік, на вигляд років 40, у спортивній куртці виймає велику картату сумку.
— Згущонку й сігарєти взяв, а за кукурузкой змотаюся, — каже по телефону.
Коментарі