Десять років вуличний клоун Володимир Марченко, 35 років, розповідав анекдоти на Хрещатику. 21 липня Володю поминали в київському кафе "Зоряне". Спеціально зал не замовляли, просто домовилися зустрітися.
Прийшла дівчина Володі Оксана з подругою, двоюрідні брати Костя та Діма, друг Вадим — у нього Володя деякий час жив, коли не мав де ночувати.
— У Володьки був шрам на щоці, — пригадує фотограф Андрій, 19 років. — Якийсь відморозок ударив його в обличчя сумкою, а там — пляшки. Крові було! Наступного дня Володя заліпив рану пластмасовим сердечком, а публіці казав, що закоханий.
Фотограф Діма, 24 роки, передає пакунок Володиним двоюрідним братам.
— Це ювеліри зібрали, — пояснює. — Передайте мамі.
Щоліта Марченко їздив у Ялту — трохи підробляв на пляжі боді-артом. 14 липня там у нього стався крововилив у мозок. Три дні лежав у комі. Із Криму батьки везли тіло в Мену, на Чернігівщину. За кілька тисяч гривень найняли ритуальний автобус.
Хтось приніс 16 порцій картоплі-фрі, потім — 10 порцій олів"є.
— Шо ви тут свою водку пьйотє? Столи поздвігалі, — підходить молодий охоронець...
— А Юра зі Швеції знає? — згадує хтось про Володиного друга, який сидить за ґратами в Стокгольмі "за найнахабніше пограбування в історії Швеції". Із пластмасовим пістолетом та імітатором вибухівки він 12 годин тримав заручників у банку.
Наприкінці червня, перед поїздкою Володимира Марченка в Ялту, ми зустрілися з ним у Пасажі на Хрещатику. Сіли біля дерев"яної альтанки, під зеленою парасолею. Це було останнє інтерв"ю Володі.
Президент особисто вітає з Новим роком
— Давайте кави, а коньячок у нас є! — робить він замовлення.
— Вован, ти вчора не був у Фонді культури на виставці Піддубного? — підходить "біч" у пом"ятому костюмчику. Володя мовчки простягає йому 5 гривень.
Хто ти за фахом?
— Режисер масових свят і театралізованих вистав, — розливає Марченко тризіркову "Каховку". — Закінчив Київський інститут культури "до Поплавського". Як прийшов Поплавський, педагогів, які мали справжню театральну школу, вижили, — він спльовує. — Мій улюблений педагог — Анатолій Горбов. Учився у Товстоногова. Тепер я вважаю себе онуком Товстоногова. Але з моїх одногрупників мало хто працює за фахом. Он Володька — у Петербурзі завскладом у порту. Каже, що має 1500 "вражескіх" і йому добре.
Він зізнається, що не ходить у цирк.
— Не люблю. Я граю для дорослих, а цирк — для дітей. Зате видав книжку анекдотів. Мама написала передмову — вона раніше працювала в газеті. А тато у мене рибалка. Його заняття — ловити рибу.
Добре заробляєш?
— Заробити нелегко. Один колєга привіз до Москви на "Аншлаг" шикарну програму. Подивилися, кажуть: "Клас! А ви, може, голубий? — Ні. — А може, ви єврей? — Ні. — Ну, тоді вибачайте". Я не голубий і не єврей, тому стою на Хрещатику і працюю для перехожих.
Як відпочиваєш?
— Удома — холодний душ. Трохи горілки, вечеря. Телевізор.
Іще Володимир захоплювався боді-артом. Вважав себе одним із найкращих художників у цьому жанрі.
— Уже шість років щоліта їжджу в Ялту, — розповідав. — Маю там клієнтів з усього колишнього Союзу. Пляшечку коньяку за приїзд ставлять. Навіть гроші незручно з них брати.
Скільки коштує малюнок?
— Від 5 гривень, залежно від складності, розміру і фантазії. У Києві для стрип-вечірок обмальовую моделей повністю. Якщо мочалкою не терти, 5–7 днів тримається.
Сказав, що мріє вести гурток:
— Викладав би дітям пластику, акторську майстерність. Уявляєш: "Виступають вихованці студії Володимира Марченка". Всі аплодують, у мене — скупа сльоза. І ось я вже заслужений працівник культури. Президент особисто вітає з Новим роком, ха-ха-ха!
А з міліцією які стосунки?
— Нормальні. Вони теж люблять посміятися. Колись, правда, забрали в буцегарню — вимагали грошей, казали, що сильно грамотний. Потім випили коньяку і затоваришували. Я ж пролетар від гумору.
Володя допив коньяк і надписав мені книжечку:
— Це другий том, а перший у тебе є.
1971 — народився в Мені, на Чернігівщині
1985 — ансамбль народного танцю
1989–1994 — навчання в Київському інституті культури на факультеті "Режисура масових дійств"
1995 — перший виступ на майдані Незалежності в Києві
1996 — зйомки в "Масках-шоу" та в "Казках" Бориса Барського
1998 — перші "боді-арт"-гастролі в Ялті
2006 — помер у Ялті від інсульту
Коментарі