Ексклюзиви
Вівторок, 01 жовтня 2019 06:50

"Я клюнув на красу. Доки були гроші, була любов"

Автор: Наталія ЛАЗУКА
  Степан Ядловський обладнав майстерню в літній кухні в селі Яблунів Гусятинського району Тернопільської області. Після розлучення живе сам, дітей не має
Степан Ядловський обладнав майстерню в літній кухні в селі Яблунів Гусятинського району Тернопільської області. Після розлучення живе сам, дітей не має

— Давно мріяв жити так, як зараз — у спокої. Ніхто мене не чіпає. Хочу — малюю, хочу — іншим займаюся. Грошей, вторгованих за картини, мені хватає, — каже художник 50-річний Степан ЯДЛОВСЬКИЙ із села Яблунів Гусятинського району на Тернопільщині.

Майстерню обладнав у літній кухні. Тут стоїть газова плита й кахельна піч. На столі розкладені фарби. Біля пензлів і незавершених робіт — часник і хліб. Майже 40 полотен художник тримає вдома. Решту віддав до сільського клубу, бо не має де їх зберігати.

— У мене було замовлення — намалювати сусіднє містечко Копичинці, — Степан показує недомальовану картину, де зображені столи на вулиці. — Замовниці ніяк не міг угодити. То казала, тут намалюй квіти, а замість цього будинку — церкву. Після того, як забрала картину, подзвонила: "Не вписується в інтер'єр". Попросила намалювати іншу — в тепліших тонах.

Чоловік приносить ще кілька своїх робіт.

— Люблю спостерігати за людьми, — говорить. — Приходжу додому й малюю тих, кого бачив на вулиці. Якось загоряв на озері в Рівному. Одну дівчину попросив: "Постій, я тебе намалюю". Вона була в купальнику, але я намалював її оголеною. Художник бачить наскрізь те, що зображає.

Пишу ночами. Рок-музика грає, світло світиться. Я уявляю, що там у селі про мене балакають, але мені то до лампочки.

Степан Ядловський навчався в Ужгороді на художника-­оформлювача.

— Рідко приїжджав додому, — розповідає. — Треба було заробляти, щоб було за що жити і вчитися. Працював трохи в жеку. Мені зразу дали майстерню. Рекламу робив, картини малював. Коли закінчив навчання, начальник запропонував залишитися. Трохи пожив там, але хотілося більшого. Був у Румунії, Угорщині, Чехії. Потім подався до Києва. Працював на будівництві. Мене зразу поставили бригадиром. Роботу залишив, коли почалася Помаранчева революція. Сказав: "Доки Ющенко не стане президентом, не працюватиму". Трохи відстояв на Майдані і прийшов у бригаду. Хлопці повідомили: "Ми теж — за Ющенка. Але тепер ти в нас бригадиром не будеш".

Вирішив шукати іншу роботу. Натрапив на чоловіка, який набирав спеціалістів по роботі з мармуром. Я цьому не вчився, але, коли працював на будівництві, з піноблоків вирізав скульптури. Сказав, що вже п'ять років працюю з камінням. Збрехав, бо початківців ніхто на роботу не бере. Мені доручили зробити барельєфи з квітами для дитячої кімнати. Виліпив їх, але як перевести у гіпс — не знав. Роботодавець зрозумів, що не вмію. Привів дівчину-помічницю. Вона навчила, що й до чого. Потім працював ще в рекламній компанії, робив фасадну ліпнину, барельєфи, кронштейни, займався анімацією. Коли не мав замовлень, їздив у Пирогів на етюди.

Степан Ядловський розлучений. Дітей не має.

— Із жінкою розійшовся давно, — каже. — Я клюнув на красу. Доки були гроші, була любов. Але професія художника така, що часом їх немає. Пропали замовлення і ми з жінкою розлучилися. Я її любив. Вона красива. Вміла файно вдіватися, розумна.

У флягах замість води возили спирт

Степан Ядловський два роки служив на Донбасі. Воював поблизу Вугледара та Мар'їнки. Додому повернувся 2016-го.

— Нам пригнали танк, — розповідає. — Зняли з нього башню і зробили тягача. Ним витягав із поля бою розбиту техніку й вантажив на платформу. Складно було ходити у броніку. Важив 20 кілограмів, а в мене болить спина. На Донбасі в перші дні трохи був мандраж. Тішило, що там продовжують жити люди. Було стидно боятися, коли поряд є діти. Бійці страшно пили. Деякі у флягах. Тепер за це штрафують.

Зараз ви читаєте новину «"Я клюнув на красу. Доки були гроші, була любов"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3945
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода