Обласна прокуратура Львова почала кримінальне провадження щодо 43-річного Любомира Кучумова та його співмешканки Наталії Білоноги, 35 років. Вони жодного разу не випускали на вулицю своїх синів — 14-річного Любомира та 6-річного Юрія.
— До нас анонімно зателефонувала людина. Сказала, що пропадають двоє дітей. Назвала лише приблизну адресу, повідомила, що маму звати Наталя. Протягом тижня шукали ту сім'ю, — розповідає Ростислав Тимків із міського управління у справах дітей. — Коли знайшли, сусіди наче води в рот набрали. Зайти до хати не змогли — на хвіртці була колодка, під нею замок. Лише одна жінка сказала, де працює чоловік.
3 липня міліціонери та чиновники розшукали Любомира Кучумова на ринку Торпедо, він продає замки до будинків. Запитали, чому старший син не ходить до школи. Відповів: хворіє на ДЦП. У розмові дізналися, що в другого та ж проблема. Міліціонерам дав ключ від замка на брамі.
— Коли зайшли до хати, жахнулися, — продовжує Тимків. — Там дві кімнати, кухня й туалет. В одній кімнаті на надувному матраці лежав старший син. На ньому була одна майка, більше нічого. У другій кімнаті — молодша дитина. Теж спав тільки в сорочині, без трусиків. Біля кожного стояло по дві миски. В одній вермішель із м'ясом, в іншій — вода. Коли хотіли їсти, наче собаки, повзли до мисок. Від обох дітей смерділо фекаліями. У туалеті використаний папір був навіть на стіні. У холодильнику, правда, знайшли печінку із супермаркету, залишки макаронів та кашу на воді. Викликали "швидку". Жінка не давала медикам оглядати дітей. Старший хлопчина ні на кого не реагував, молодший спробував заплакати.
Братів поклали в діагностичне відділення міської дитячої лікарні. До них нікого не пускають, вони бояться людей. Одразу хлопці по трохи почали їсти, їх годують із дитячих пляшечок. На звичайних ліжках не вміють спати, тому їм поставили манежі, як для немовлят. У лікарні пацієнтів прозвали "мауглі".
— У нас ще такого не було. Діти не розмовляють, не ходять, — говорить завідувач діагностичного відділення Юрій Стасина. — Воно й не дивно, постійно перебували у лежачому стані. Можливо, їх навіть прив'язували. У хлопчиків також є певні генетичні проблеми, досі ще не встановили які. Після обстеження фізичного здоров'я з ними працюватимуть психіатри. Та й батькам не завадило б психіатричне лікування.
— Зайшла до палати й кажу: "Дітки, дітки, шо ж то за мама у вас така? Розстріляти її мало". Старший не зреагував, а малий на мене вовком подивився. Яка б мати не була, а дитина її любить. Вона до них ні разу не приходила, - зранку санітарка виходить із палати братів.
Сім'я живе у приватному будинку у Львові. Вулиця нагадує село - одно- і двоповерхові хати, дорога вся в ямах, гавкають собаки. Помешкання Кучумова вирізняється поміж мурованих сусідських особняків. На паркані з металевої сітки з облізлою фарбою висить колодка. Хата перехилилася, поряд такий же гараж. З буди виглядає дворняга, не гавкає.
У середу, 10 липня, Наталії Білоноги та Любомира Кучумова немає вдома. Їхній будинок вирізняється поміж високих мурованих сусідських особняків. На дерев'яному паркані з облізлою фарбою висить металева колодка. Хата перекошена, поряд — такий же гараж. З буди виглядає дворняга, не гавкає.
— Ми неодноразово робили їм зауваження, — зі свого подвір'я виходить русява сусідка Світлана Трофімова. — Але Любомир вибігав із сокирою. Казав, аби не лізли в його сім'ю.
Біля хати Кучумова та Білоноги крутиться чоловік у подертих штанях. Він нього тхне спиртним, представляється Михайлом.
— Любчик із Наталею кудись поїхали. Казали їх сьогодні не чекати. Може, завтра повернуться, — каже. — Вони нормальні люди. Наталія випити любила, а Любчик — ні грама. Зранку йшов на роботу, ввечері вертався. Продукти приносив, дітей годував. Наталія на роботу не ходила. Казала, синів пильнує. Як їх забрали, то плакала. Казала, що без них жити не хоче.
Міський голова Андрій Садовий створив комісію, що розслідуватиме справу родини. У будинку Кучумова та Білоноги провели дезінфекцію. Прописали молодшого сина. Доти він жив без реєстрації.
Дільничний лікар боявся собак
24 липня чиновники Львівської міської ради обіцяють оприлюднити прізвища відповідальних за те, що сталося з Любомиром та Юрієм Білоногами.
— Комісія розбирається з історією цієї родини від народження старшого хлопчика. Тут причетні представники соціальних служб, медицини, освіти, міліції, — каже Володимир Лис, начальник служби у справах неповнолітніх Львівщини. — Усі винуватці будуть покарані.
Ростислав Тимків із міського управління у справах дітей звинувачує байдужих сусідів:
— Ми не можемо до кожного двору приставити міліціонера. Наша служба реагує, коли є сигнал. Дивують жильці, які гуляли з власними дітьми й закривали очі на сусідських. Після тої історії до нас поступили два сигнали про знущання в інших родинах. Знову ж таки, питання: де був дільничний лікар?
У медиків — своя версія. Дільничний Ігор Дребіт запевняє, що не раз ходив до хати Білоногів. Але через п'ятьох собак не міг потрапити до будинку.
— Коли народився старший Любомир, сім'я жила на вулиці Чернігівській, — говорить начмед міської лікарні Роман Герега. — Тоді дільничний педіатр навідувався часто. Мати написала відмову від госпіталізації. Медична картка була в неї на руках. Згодом родина переїхала на вулицю Сушкевича. Її слід загубився.
3 
1
Коментарі
6