— Мы не знаем, как кольца одеть. У нас их носят на правой руке, а в Италии на левой. Как быть? — запитує в працівниці столичного Центрального РАЦСу жінка років 28.
Одягнута в білу мереживну сукню. На ногах чорні колготки й такі ж під коліно чоботи. 12 грудня — 12.12.12 — вона укладає шлюб з італійцем, приблизно 40 років. Він лисуватий. Тримає коробку з обручками з білого золота. Італійською наречені з'ясовують, на яку руку вдягати їх.
— Голубки мої, розберіться між собою, — радить працівниця установи.
Пара 10 хв. сидить на дивані в холі, чекає своєї черги. Між собою більше не розмовляють.
12 грудня випало на середу, тому пишних урочистостей немає. Наречені одягнені в скромні коктейльні сукні. Під'їжджають своїми машинами або таксі. Один із молодих приходить у спортивних штанях.
— Нам пощастило, бо коли подавали заяву, вільна була якраз 12.00, — говорить 21-річна Христина Віник. Вона в короткій білій сукні, підперезана рожевим пояском.
Опівдні бере шлюб із 28-річним Олександром. Познайомилися на курсах англійської мови. Молодий — студент своєї обраниці.
— Саша спочатку потрапив не в ту групу. Хтось сказав: "Женіть його звідси". Він відповів: "Так, женіть мене", — маючи на увазі одруження. Його відправили до мене в групу. От і женили, — сміється Христина. — Чекав мене після занять із квітами. Освідчився на мій день народження. Спочатку подарував букет. Я подумала: "І це все?". Тоді покликав до монумента Батьківщини-матері. Каже: "Маю для тебе щось. Заплющ очі". Зрозуміла, що він скаже: "Виходь за мене". Я саме планувала їхати до Америки. Покликав заміж, щоб залишилася в Україні.
До РАЦСу заходять Роман і Алла із Сум. Розписуються без свідків.
— Почули про кінець світу й вирішили поспішити. Зустрічаємося п'ять років. Подумали: або зараз, або ніколи. Одружитися Аллі запропонував у Парижі біля Ейфелевої вежі, — розповідає молодий. Ставить на стіл замість шампанського пляшку "Живчика". — Спиртного не брали, бо я за кермом. Батьки не знають про наше весілля. У вихідні зробимо їм сюрприз.
У Центральному РАЦСі цього дня беруть шлюб 42 пари. Це майже вдвічі менше, ніж було торік 11 листопада — 11.11.11.
— Нема кому одружуватися, — каже о 13.00 працівниця установи Зінаїда Федорівна. — До 2012-го женилися ті, хто народився до Чорнобиля. Після аварії на ЧАЕС народжуваність упала удвічі. Тож цього року молодят поменшало.
У магію чисел вона не вірить.
— Не розумію, чому дехто так прагнув розписатися цього дня. Якщо додати три дванадцятки, вийде несприятливе число — 36. Чула: ті, хто народився в день, коли цифри в сумі дають 36, замовляють спеціальну молитву. Інакше людина буде нещаслива.
У Донецьку 12 грудня розписалися 16 пар, у Сімферополі — 11. Найстарші молодята взяли шлюб у місті Алчевськ на Луганщині: Микола Олександровичу 83 роки, Валентині Михайлівні — 66. 14 років вони жили в громадянському шлюбі.
Жінка буде незадоволена матеріально
— 12 грудня не варто було починати важливих справ. Місяць проходить через вісь катастроф. Тому все, створене цього дня, може зруйнуватися, — каже харківська астролог Олена Максимова, 45 років. — Подружжя може розлучитися. У такій родині жінка буде незадоволена матеріально, а чоловіку здаватиметься, що він не є старшим у сім'ї. Весь час з'ясовуватимуть, хто головний.
Коментарі