Московська колекціонерка 42-річна Олександра Баркова привезла до Києва колекцію японських кімоно XVII-XXI ст. Зібрала їх за чотири роки. У колекції є кімоно самурая-самовбивці, одяг, який носила актриса у фільмі "Мемуари гейші". Вбрання виготовлене вручну із тонкого шовку та розписане дорогою натуральною фарбою. Одне таке кімоно коштує від $4 тис.
— Це незручний одяг, із широкими рукавами і великим запахом, який сковує кроки, із надзвичайно дорогого шовку, який не можна замастити, — говорить Олександра. — Носити його могли лише багаті, які цим показували, що вони не працюють. Вдягали лише за допомогою слуг. Селянки мали зручніший одяг із простіших тканин.
Заможна дама одночасно одягала на себе 12 кімоно із тонкого шовку.
— Чоловікам непристойно було носити дорого розмальоване кімоно. Їх одяг мав бути однотонним. Тому багатії розписували виворіт. Ховати найцінніше від сторонніх поглядів і досі притаманне японцям. Їхні чоловіки носять обручки із коштовним камінням, але ховають його на звороті.
Якщо одяг виходив із моди або бруднився, його віддавали у храм.
— Там кімоно розрізали і роздавали бідним. Носити шовк селяни не мали права по закону, але пістряві латочки людям подобалися. Із них шили накидки для домашнього вівтаря, одяг для фігурок імператора та імператриці.
Кімоно замотують на праву сторону. На ліву — лише покійникам, бо вважають, що в потойбічному світі все навпаки.
— Самураї мали спеціальне кімоно для ритуального харакірі. Такі не можна було тримати вдома. Японці вірили, що в одязі поселяється дух. Я маю в своїй колекції одне самурайське кімоно. Біля нього завжди якісь неприємності. То вітрина тріснула і склом поранився один із відвідувачів, то фотоапарат зламався. У Київ його не везла, побоялася.
На виставці є два кімоно, в яких знімалися актриси із фільму "Мемуари гейші". Це біле з червоною підкладкою, в якому головна героїня виконувала "Танець зі снігом", і бузкового кольору, в якому була одна з акторок другого плану.
— Фільм "Мемуари гейші" має такий же стосунок до Японії та гейш, як морська свинка до свиней і моря. Біле кімоно, в якому танцювала Сайорі, зазвичай носить наречена. Пояс у неї був зав'язаний спереду, як у проститутки.
Тепер японки одягають кімоно лише на урочистості, наприклад, повноліття в 20 років.
— Шовкове кімоно коштує 400-500 доларів. Купувати його заради одного разу ніхто не буде. Тому в Японії поширений прокат вбрання на урочистості. Із чорного шовку — вважають найдорожчим. Його жінка одягає на весілля своєї дочки.
У сім'ї 23-річної Йоко з Японії понад 100 кімоно. Одяг належить її матері, бабусі та прабабусі. Його передають у спадок. До кожного є унікальний пояс, який може коштувати так само, як кімоно.
— Найважче навчитися зав'язувати пояс. Він завдовжки 4 метри і завширшки 60 сантиметрів. Не можна кілька разів перев'язувати його, бо помнеться і втратить вигляд. Вузол треба зав'язувати відповідно до події. На свято — "бант" або "метелик", для звичайного випадку можна зав'язати "барабанчик". Вузол має бути ззаду. Спереду носять лише жінки легкої поведінки, щоб їм було легше кілька разів на день розв'язувати його.
2 
1
Коментарі