— Паперові гроші часів Української Народної Республіки і Гетьманату були найкрасивіші. Їх створювали кращі художники того часу, — каже завідувач відділу нумізматики Національного музею історії України 55-річна Зінаїда Зразюк. 5 вересня тут відкрили виставку "Від гривні до гривні". Присвятили 20-річчю запровадження національної валюти.
На виставці показали майже 300 експонатів — найперші карбовані монети Київської Русі, давньоруські гривні, гроші доби Української Народної Республіки та Української держави Павла Скоропадського.
— Златники та срібляники — найперші карбовані монети Давньої Русі, — Зінаїда Олексіївна підходить до столу зі срібними й золотими монетами. Вони потерті. На золотих проглядається зображення Ісуса Христа, на срібних — тризуб.
— Спочатку відливали монетний кружок. На нього ставили зображення за допомогою штемпелів у вигляді ножиць. На одному боці перших монет Русі зображали Ісуса Христа, на іншому — князя Володимира. Над його плечем був тризуб.
Монети в Київській Русі карбували років 25–30. Потім в обіг увійшли срібні злитки-гривні.
Разом зі злитками грошовими одиницями ставали й деякі товари — намиста з каменів, скляні браслети й мушлі-каурі.
Зінаїда Олексіївна підходить до столу із паперовими грошима часів УНР. Усі купюри різних кольорів. Тисяча гривень — помаранчева, 2-тисячна — червона. У центрі обох навколо тризуба зображений лавровий вінок.
— Власна валюта на території України з'явилася 1917 року, — розповідає вона. — Після утворення Української Народної Республіки Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи грошей. Ескіз першої купюри виконав Василь Кричевський, три наступні — Георгій Нарбут. У центрі 100-гривневої купюри Нарбута навколо тризуба був вінок із овочів, плодів і ягід. З боків — селянка із серпом і робітник у фартусі. На 500-гривневій купюрі — голова дівчини у вінку. Через це в народі її називали "горпинка".
Гроші в обігу були недовго. Наприкінці 1920-го більшовики їх заборонили.
До Зінаїди Олексіївни підходить молодий чоловік із сивим волосся. Нахиляється над склом. Кілька секунд роздивляється 1000-гривневу купюру.
— У мене вдома валяється така, — каже. — Ще від прадіда дісталася. Думав, своїм дітям у спадок передати. Та час такий, що кінці з кінцями ледь вдається зводити. За скільки її можна продати?
— Десь за 1,5 тисячі гривень, — відповідає Зінаїда Олексіївна. — Якщо збереглася в гарному стані, продасте у кілька разів дорожче.
Коментарі