До п'яти шкіл райцентру Могилів-Подільський на Вінниччині ходять навчатися діти з Молдови. Місто розташоване на кордоні з молдовським Атаки. Їх розділяє міст. Найбільше учнів-іноземців у гімназії №2 по вул. Ринковій. Вона найближче до кордону. До нього 3–5 хв. пішки.
Учень 7-А класу 13-річний Сергій Ангельчук живе у молдовському селищі Карлашівка. У гімназії навчається з другого класу. Улюблене заняття — баскетбол. Він єдиний син у батьків. Мати-українка вийшла за молдаванина та переїхала до нього.
— Щоб у школу потрапити, мені треба щодня вставати о 6.30, — розповідає російською Сергій. — Півгодини збираюся. На сім ранку маршрутка до Атак. За півгодини ми вже у школі. Правда, буває, за годину. На таможні інколи черги. Нас завжди першими пропускають. Це батьки захотіли, щоб я в українській школі вчився. Я і в дитсадок український ходив. Він тут недалеко.
Ангельчук запевняє, в його однолітків, які навчаються в молдовських школах, важча програма.
— В Україні вчимося, як за сьомий клас, а в Молдові програма, як за дев'ятий. Грузять там іще румунською, англійською. Незручно, що останній автобус на Карлашівку йде о 18.30. Ні на який футбол тут із друзями не залишишся, ні в гурток не запишешся. Треба поспішати додому.
Педагоги запевняють: молдовським дітям навчатися в українських школах вигідно.
— Ідуть до нас, щоб мати український атестат і поступати в українські інститути. З них мало хто в Молдову повертається, — каже заступник директора гімназії №2 Наталія Райфурак, 56 років. — У Кишиневі лише два університети: педагогічний та медичний. У нас же з молдовським атестатом не поступиш.
Цьогоріч серед випускників гімназії — шестеро учнів із Молдови, які закінчують 11-й клас. У цьому закладі 23 таких школярів, а загалом у місті — 77. До Могилів-Подільського їздять на навчання із трьох найближчих населених пунктів у Молдові: Волчинець, Атаки та Карлашівка.
— Серед молдовських школярів виділяється восьмикласник Владислав Шрам'я, — додає Наталія Василівна. — Він призер трьох олімпіад з української мови, математики та географії. Випускниця Марина Безручко поступає до Поплавського по вокалу. Діти до нас пішли, коли в Молдові почали викладати національною мовою. Раніше переходили до нас у випускні класи, але тоді отримували поверхові знання, українську навіть розуміли погано.
Аби перетнути кордон, учні беруть закордонний паспорт.
— Якщо немає, ми подаємо на митний пост списки дітей, які в нас учаться. Інколи на кордоні перевіряють портфелі. Така в них служба.
Коментарі
2