Дев'ять улюблених книжок Юліани Нестерович
1. Володимир Лис "Діва Млинища"
Це родинна сага, яка розповідає історію кількох сусідських родин. Односельчани живуть у місцевості Млинище та разом переживають як особисті труднощі, так і великі історичні події – визвольну боротьбу українців, Першу і Другу світові війни, Голодомор. Окрім того, всіх героїв об'єднує загадковий символ Діви, яка іноді з'являється жителям поліського села Загоряни. Ця жінка в білому одязі стала передвісницею кардинальних змін у житті героїв.
Я кілька разів перечитувала цей роман і щоразу залишалася враженою.
Найвідоміший твір автора – "Століття Якова", за мотивами якого зняли фільм. Однак я раджу ознайомитися з усією творчістю письменника. Особливо цікавими є діалектизми, які він використовує, оскільки вони написані зрозумілою мовою. Наприклад, я люблю також твори Стефаника, але через особливості діалекту читати їх іноді буває складно.
2. Петро Лущик "Галицька сага"
Цикл історичних романів розповідає про життя мешканців невеликого галицького села Перетин. Події розгортаються під час Першої світової війни. Життєві шляхи героїв складаються по-різному. Хтось гине на фронтах великої війни, хтось долучається до національно-визвольної боротьби.
Цікаво, що на початку кожної книжки автор ретельно описує родини героїв, а згодом розкриває їхні взаємини. Сага складається з восьми частин, останню з яких присвячено незалежній Україні.
Перша частина "Галицької саги" – моя улюблена, називається "Велика війна". Герой, який найбільше подобається, – Федір Мороз, січовий стрілець, якому побратим ціною власного врятував життя. Пізніше герой назвав сина Гордієм на честь загиблого товариша. Федір є типовим представником тогочасної української інтелігенції, зокрема сільської. Він розумний, високоморальний, активно бере участь у громадському та політичному житті, має проукраїнські погляди та виховує сина за цими принципами.
Особливо вразила частина, пов'язана з боротьбою Української повстанської армії. Історична тематика мені близька, оскільки члени моєї родини брали участь у Першій світовій війні й, на жаль, загинули.
3. Роман Купчинський "Заметіль"
Трилогію присвячено невтомній боротьбі січових стрільців. Автор, який сам перебував у лавах УСС, написав твір, який можна сміливо назвати автобіографічним. У романі він ділиться особистим досвідом, згадуючи друзів і знайомих.
Зазвичай не люблю творів, які зосереджуються лише на описі війни, але цей захоплює людяністю, поєднанням жертовності й щирості, сміливості та трагізму. Попри сумні епізоди, читач відчуває і торжество життя. Молоді хлопці знаходять сили жартувати, складати пісні й говорити про дівчат навіть на межі життя і смерті.
Особливо щемким є момент, коли січові стрільці беруть у полон російських військових, які, по суті, теж виявляються українцями. На Різдво один із полонених починає співати пісню Богдана Лепкого "Чуєш, брате мій, товаришу мій", і несподівано до нього приєднується інший, формально ворожий, боєць. Ці моменти, коли українці усвідомлювали, хто вони, і розуміли важливість боротьби за власну державу, пробирають до глибини душі.
4. Шарлотта Бронте "Джейн Ейр"
Окрім цікавої сюжетної лінії, мене зачепив образ самої Джейн як сильної жінки, що попри всі труднощі, залишається собою і не озлоблюється. Дівчина вміє як прощати, так і давати здачі, коли кривдять. У певному сенсі це відображає і характер самої письменниці, яку замолоду не вважали красивою.
У романі порушено низку важливих суспільних проблем того часу, як-от гендерна нерівність. Так майно могли успадковувати лише чоловіки, натомість дівчата, які не могли знайти пару, залишалися на вулиці. Чи критерії краси, які висували лише до представниць жіночої статті.
5. Джейн Остін "Гордість і упередження"
Обожнюю цю авторку за її вміння іронізувати, яке яскраво проявляється не лише в згаданому творі, а й у всій її творчості. Джейн Остін майстерно зображує своїх героїв одночасно цілеспрямованими й кумедними. Наприклад, місіс Беннет, яка у своєму прагненні видати дочок заміж проявляє надзвичайну наполегливість, навіть надокучливість, що викликає усмішку.
У романах Джейн Остін і творах на покоління молодшої Шарлотти Бронте можна помітити спільні теми та проблеми.
6. Джером Девід Селінджер "Ловець у житі"
Твір написано в середині XX століття, але й досі він залишається актуальним. Автор розкриває тему дорослішання підлітка, який не розуміє, чому, наприклад, у школі дітям забороняють вільно проявляти творчість. Таким чином, питання самовираження також посідає важливе місце у творі.
Сюжет не має чіткої лінії – це радше роздуми та рефлексії головного героя про навчання, травми та стосунки з людьми. Особливо мене вразив біль Голдена через втрату брата. Мій двоюрідний брат боровся з важкою хворобою, тому почуття героя мені зрозумілі.
7. Бред Коен "Перед класом"
Це біографічна історія мотиваційного характеру, яку яскраво ілюструє відомий вислів "через терни до зірок". Головний герой із синдромом Туретта мріє присвятити своє життя викладанню. Однак через хворобу він зіткнувся з нерозумінням і відчуженням: однокласники кепкують із нього, вчителі не знаходять підходу, а спілкування з родиною стає викликом. Багато хто вважає, що його поведінка – це просто забаганки, а не симптоми хвороби. Єдина, хто вірить у нього, – це мати. Вона підтримує сина на шляху до здійснення мрії.
Завдяки неймовірній силі волі хлопець вступає до університету та здобуває педагогічну освіту. Однак 33 школи відмовляють йому у працевлаштуванні. Більшість людей у такій ситуації здалася б, але не він. Бред досягає свого – влаштовується вчителем у маленькій сільській школі, а згодом отримує одну з найпрестижніших нагород у галузі освіти.
За мотивами цієї книжки зняли фільм. Однак найцінніше в цій історії те, що автор розповідає про власне життя. Його слова сповнені правди, адже він сам жив із цією хворобою.
8. Ганна Світлична "Зором серця"
Це сучасниця Ліни Костенко з долею, що нагадує життєвий шлях Лесі Українки. Поетеса все життя боролася з хворобою і мала обмежену мобільність. Проте здобула якісну домашню освіту.
Її лірика вражає щирістю та теплом. У поезії відчувається глибока любов до рідного краю, родини, а також до мистецтва, яке стало для неї справжнім порятунком. Значну частину творчості становлять філософські тексти, сповнені роздумів над життям, його сенсом і людськими почуттями.
9. Олекса Влизько "Поезії"
Автор є представником покоління Розстріляного відродження. Олексу Влизька часто порівнюють із Бетховеном, оскільки він втратив слух іще юним. Попри це, його поезія надзвичайно оптимістична та життєствердна, і це вирізняє його серед інших поетів того часу. Ранній період його творчості здебільшого складається з римованих віршів. Але згодом він почав черпати натхнення від футуристів, зокрема Семенка, що яскраво відображається в його віршах. На жаль, у 26 років Олексу розстріляли за нібито належність до міфічної контрреволюційної терористичної організації.
2 
1
Коментарі