Збирали гроші на комп'ютер, а купили ляльку

10 іграшок із колекції Павла Морозовського

1. Коники на колесах. Перша іграшка в колекції з'явилася років 10 тому. Подібну мені подарували в дитинстві на день народження. Наступного дня приїхали кузини і батьки віддали коників їм – часи важкі, з іграшками було скрутно. Я образився. Коли виріс, знайшов таких самих. Купив в інтернеті за копійки. Іграшку виготовляли за радянських часів у Донецьку. До двох пластмасових коників синього кольору з червоними колесами чіпляють шнурок – і вони їздять.

2. Лялька довоєнних часів. Літня жінка принесла в музей свої дитячі іграшки. Серед них була лялька. Її виготовили у Польщі на фабриці Адама Шрамера в 1930 роках. Вона з целюлоїду, вбрана в автентичний, трохи пошарпаний одяг. Ляльку відреставрували і виставили в музеї.

 

3. Норвезькі гноми. Цих міфічних створінь у часи Другої світової війни виготовляла сімейна пара з Норвегії. Чоловік вирізав із силікону, а дружина шила для них одяг – національні норвезькі костюми. Баба-гном усміхається і показує одного зуба. Дід-гном – із сивою бородою. Їх до музею також принесла відвідувачка. Я довго не міг знайти історію їхнього походження. А одного разу до нас завітав чоловік із Норвегії. Розповів, що його бабуся такі колекціонує. Норвежці ставлять гномів під різдвяною ялинкою.

4. Подарункова лялька для партійної номенкла­тури. Цей екземпляр дорогий і рідкісний. Харківська фабрика "Нюша" в 1960-х виготовляла ляльку лише для партноменклатури. До музею передала жінка, якій батько подарував на день народження. Як зміг дістати – невідомо. Ляльці 60 років, але вона майже в ідеальному стані. Жінка розповіла, що її мати наказувала вдягати ляльці чепчика. Вона повненька на вигляд, має блакитні скляні очі з великими віями, на накрученому волоссі пов'язаний голубий бант, сукня – такого ж кольору. На ногах має бордові черевички.

5. Вантажні машинки. Якось на порозі музею з'явився чоловік із двома великими машинками. Жалівся, що зберігав їх для онуків, а вони не оцінили. Виготовлені у 1940–1950 роках, повністю з металу, без пластику. Завдовжки 40 сантиметрів.

6. Плюшевий ведмедик. Іграшка 1940-х. Набитий тирсою ведмідь має всередині пищалку. Коли його перекидали, видавав звуки. Зараз не працює. Жінка, якій належав, малою пережила блокаду в Ленінграді з цим ведмедиком.

7. Червона пташка. Цей експонат для мене найцінніший у колекції. Гумову пташку з гребінцем подарувала бабуся, коли мені виповнилося 5 років. Напередодні свята я спостерігав, як вона збиралася на базар. Там торгувала домашніми продуктами і здавала шкури кролів, яких тримав дідо. Я чекав на сюрприз. Іграшка яскрава, червона. Коли взяв її в руки, емоції зашкалювали. Знав, що грошей у родині небагато. Тішився, що все-таки знайшли на іграшку.

8. Пупсики. Керамічні фігурки заввишки 5 сантиметрів. Їх виготовили до 1910 року – ще за часів А­встро-Угорщини. Вони – найстаріші в колекції. Приніс їх до музею один відвідувач із родиною. Вони – багатодітна сім'я переселенців із Луганська. Через війну переїхали до Львова. Чоловік захоплюється пошуками металу. Відкопав пупсів у землі.

9. Баба-грілка. Лялька для чайника чи самовара. Одягнена в народний костюм Полтавщини. Нею накривали посуд. Була для декору, але діти бавилися нею. Вперше побачив в інтернеті. Мріяв знайти українського виробництва. У 1950-х такі виготовляла Київська фабрика іграшок. Тирсу пресували, робили руки й обличчя, набивали ватою. Сім років тому купив на аукціоні. Допомогла мати. Збирали гроші на комп'ютер, а купили ляльку.

10. Зірка. За Союзу випускали іграшки на честь космонавта Леоніда Попова, артиста Юрія Куклачова, актора Юрія Нікуліна й інших зірок. Маю в колекції Нікуліна. Рідкісна іменна іграшка. Її виготовили 1971-го до 50-річчя актора. Вона не ігрова, а сувенірна. Жінка з Тернополя прочитала про нас в інтернеті й відправила. Її батьки 1971-го привезли з відрядження.

×