Захалявна книжечка, яку вів майбутній директор школи

– Цієї весни, коли розбирали стару родинну хату, на нас чекала несподівана знахідка, – розповідає 35-річний Олег Бабій, спортивний журналіст зі Львова. – Ні, то не міфічний маузер, яким дідо погрожував стріляти комуняк. Посеред древніх побутових артефактів я виявив маленький записник – така собі "Шевченкова захалявна книжечка". Вона належала моєму дядькові Ярославу Білому. Пожовтілі, але непогано збережені сторінки, дрібно мережані каліграфічним почерком школяра. Він використовував перо та чорнило – це ж середина 1960-х. Ще більший подив викликав зміст. Цілісінький блокнот юнацьких поезій. Ми й не здогадувалися, що дядько Славко писав вірші.

 

Ярослав Білий (1951–2003) народився в селі Тулиголови на Львівщині в родині депортованих із території Польщі лемків. Батько працював на наф­тових і газових родовищах, мати – в колгоспі. Мав брата й сестру, матір Олега Бабія. Після восьми класів сільської школи довчався в сусідньому Комарному. А тоді вступив на філологію у Львівський університет імені Івана Франка. Чоловіка відправили за розподілом учителювати в Тернопіль. Там став директором школи.

Розмір записника 10х15 см, обкладинка – коричневого кольору. Всередині – два десятки поезій на різні теми. Перший вірш, датований 1966 роком, – про київське "Динамо":

Кияни наші славно грають,

У них і золото вже є.

І кришталевий кубок мають,

Від всіх Динамо виграє

– Дядько Славко в бідні-голодні 1990-ті перед початком кожного навчального року привозив мені на село розкішні дари – підручники, зошити, олівці, ручки та інше шкільне начиння, – продовжує Олег. – Час від часу підтравлював з усмішкою: "Ну що там ваші "Карпати"? От наша "Нива" – любо глянути". Погостювавши, залишав мені кілька свіжих примірників газет "Команда" і "Спорт-Експрес". Це була вишка! Я перечитував їх стільки разів, що назви клубів і склади команд знав назубок. Дядько довго хворів, мав проблеми із серцем. Після його смерті дружина й син переїхали в Америку. Коли я показав їм знахідку, дуже втішилися. Переслав записник їм.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×