середа, 04 квітня 2012 19:05

Великодні хліби українці називали бабами

 

Справжні великодні хліби українці називали баби. Їх прикрашали не глазур'ю, а язичницькими символами з туго замішаного тіста. Господиня виліплювала те, чого бракувало родині, але обов'язково майстрували вужа, зірку й птахів.

Удосвіта пекли першу білу пріснувату бабу. Її не їли. Cтояла на столі до поминальної неділі, коли її відносили на цвинтар.

Друга баба - жовта. Її пекли в п'ятницю зранку. В тісто клали багато жовтків, а коли садили в піч, просили здоров'я для кожного члена родини поіменно. Усередину клали висушений з осені виноград.

Освячену жовту бабу перша їла корова. Їй врізали шкуринку - одразу, як приносили хліб із церкви. Родина їла її до обіду, якщо пізніше - зір падатиме.

Крихтами обертали мишей на кажанів. Висипали їх біля нір. Вірили, що коли миші їх наїдяться, літатимуть над полями й ловитимуть комах.

У суботу пекли чорну паску з духмяними коріннями. Чорний хліб був запорукою приплоду худоби й врожаю. Ним відводили грім. Форми з тістом накривали прутиками свяченої верби.

Паска із шафраном і мигдалем

У 5 склянці парного або підігрітого молока розчиняють півсклянки дріжджів і 2 кг борошна. Коли опара підніметься, вкидають 10 жовтків і 5 цілих яєць, 400 г розтопленого масла, 700 г - цукру, чайну ложку солі й пів чайної ложки кардамону або шафрану, 10 крапель лимонної есенції й по стакану родзинок та рубленого мигдалю. Лимонну есенцію можна замінити ванільною.

Шоколадна паска

У 1,5 склянках молока розчиняють 50 г дріжджів і 400 г борошна. Коли забродить, додають 15 жовтків, розтертих добіла з 500 г цукру. Вливають 2 чарки рому й півсклянки червоного вина. Всипають по 100 г какао, молотих житніх сухарів та апельсинових цукатів. Присмачують по чверті чайної ложки гвоздики й кардамону. Як тісто підніметься, додають збиті білки й сіль. Печуть, коли виросте, при 180 градусах.

РОЗПОВІЛИ: етнограф Світлана ТВОРУН, жителька села Семирічка на Вінниччині Надія СОКОЛОВА, шеф-кухар київського ресторану "Мантра" Олександр СЛОБОДЯНИК,

Що не можна робити, готуючи паску

Не беріться за приготування після сварки та в брудному старому одязі.

Не жалійте яєць, масла й присмаку: родзинок, горіхів, кураги. У паску закладається солодкість щастя, добробуту й здоров'я.

Не лінуйтеся вимішувати тісто, аж доки не відставатиме від рук. Воно має закваситися в опарі й тричі підійти. Після першого замісу осадіть. Виробляйте, як підійде вдруге. Форму наповнюйте наполовину.

Не кладіть паску в холодну суху духовку. Вона має прогрітися до 200 градусів. Поставте туди кружку чи миску з водою, щоб парувало.

Не виймайте з форми одразу, як спечеться. Покладіть на бік і чекайте, доки не охолоне дно. Тоді легко відстане й не порветься.

 

Зараз ви читаєте новину «Великодні хліби українці називали бабами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути