"Усі йдуть у цифрові технології, життя переноситься у віртуальний світ"

Початківцю слід купувати акції, які в усіх на вустах

У 1990-х відбувалася приватизація держпідприємств. Батько став акціонером компанії, пов'язаної з нерухомим майном. Якось із Києва приїхали двоє і заплатили йому за цінні папери десятки тисяч доларів. Побачене надихнуло займатися акціями, фондовим ринком та інвестиціями.

Почав заробляти з 12 років. Коли в мене з'явився комп'ютер, розібрався, як він працює. Став усім ремонтувати техніку. У студентські роки допомагав із курсовими. Серйозні гроші заробив на фондовому ринку – торгував на біржі. Тоді був хайп на інвестиції по світу. В Україні цим займатися теж було вигідно: цінні папери вітчизняних компаній зростали, як свого часу криптовалюта. Торгував акціями Укрнафти. Вклав 5 тисяч гривень, купив у межах 90 гривень за штуку. Продав майже по 900. Прибуток становив кілька десятків тисяч доларів. Шукав постійний дохід, але не тільки депозит у банку. Бачив можливості інвестиційного бізнесу. 2008 року, коли почалася світова фінансова криза, половину коштів втратив. Але інвестувати продовжив. Поталанило, що встиг вивести зароблене й покласти гроші на депозит.

 

Найгірша була інвестиція в компанію CBL&Associated Properties, яка будувала торговельні центри, ресторани та бари у Сполучених Штатах. Входила до п'ятірки кращих компаній країни. Побудували – здали в оренду. Основними орендарями були компанії на зразок "Метро" чи "Ашану", тільки набагато більші. Мені сподобалося, що бізнес зрозумілий, постійно працює та виплачує дивіденди – 20 відсотків річних. Тобто за п'ять років інвестиція повністю окупається. Але так тривало до 2019-го. Наступного року почалася пандемія коронавірусу, всі торговельні центри закрили. А такі компанії, як моя, стали банкрутами. Вартість акції з 4 доларів впала до 50 центів – більш як на 90 відсотків.

Афери на фондовому ринку – звична річ. Але трапляються не так часто, як на ринку криптовалют. Наприклад, у малу компанію заходить інвестор і починає викуповувати акції з ринку. Вартість різко зростає. Підключаються інші інвестори й теж скуповують. А інвестор, який був перший, починає акції продавати. Це називається розгін ціни. Нині такі дії карають за законом, майже ніхто такого не застосовує. Але років сім тому цим добре награлися, зокрема й українські компанії. Заробили, а потім отримали штраф від комісії з цінних паперів США. Фігурували суми понад 5 мільйонів доларів або 20 років в'язниці. Торік таке розкручували через американські форуми. Інвестори домовлялися, вибирали акції якоїсь компанії та масово викуповували. А для інвесткомпаній, що працюють за принципом коротких продажів і навпаки зацікавлені в здешевленні акцій, це мегазбитки. Їм доводилося наввипередки скуповувати цінні папери. Це призвело до того, що вартість зросла ще більше. Згодом усе повернулося до початкового рівня. Але у процесі можна було добре заробити.

Акції не так заробіток, як можливість для створення капіталу. Фактично купуєш частину бізнесу. Якщо він зростає, заробляєш разом із ним. Що довше тримаєш акції, то більша ймовірність, що їх ціна зросте. Жоден бізнес за рік не зможе себе реалізувати. Інвестиції на короткий період тут не працюють. Саме тому в портфелі треба мати і акції, і облігації. Останні дають щомісячний або щоквартальний дохід. А бізнес забезпечує зростання капіталу.

Якщо йдеться про заробіток, то мається на увазі спекулятивна торгівля: знайти, що погано лежить, купити і продати за більшою ціною. За статистикою, 97 відсотків тих, хто спекулює, втрачають усі кошти. І тільки 3 отримують прибуток. Це великі інвестфонди, які на ринку із самого початку.

На фондовому ринку є три основні учасники. Інвестор – той, хто купує акції. Брокер – посередник між біржею й інвестором. І фінансовий радник, який консультує щодо інвестицій у цінні папери. Його завдання – володіти актуальною інформацією про кожен вид активу. Розуміти, що підходить саме цьому клієнту, й постійно коригувати його інвестиційний портфель. Також існує професія – трейдер. Він скуповує певні активи, продає їх інвесторам за вищою ціною, заробляє на різниці. Ще є аналітики, які дають висновок про стан активів. А інвестор уже вирішує, вкладати гроші чи ні.

Європейський ринок не такий розвинутий, як американський. Є справді класні компанії – автомобільні, наприклад. Але треба дивитися, як вони оцінені і як розвивається бізнес. Європейський ринок не просто старий, а древній. З величезною капіталізацією і низькими темпами зростання. Якщо у США воно може бути на сотні відсотків за рік, то в Європі – 5–10. Зберегти накопичення можна, але капіталу не створиш.

Необов'язково вкладатися в окремі компанії, можна купити фондовий індекс Шанхая або гонконзький. Індекс – це певна кількість акцій найбільших компаній, що охоплюють окремий ринок або певні сектори економіки. На американському ринку найпопулярніший індекс S&P500 – це 500 компаній, по суті вся економіка Штатів. Набирає популярності NASDAQ 100, який охоплює 100 найбільших технологічних фірм. Одна акція коштує приблизно 300 доларів. У Китаї фондовий індекс Шанхая можна купити за 170. Індекси формують і підтримують рейтингові, аналітичні агентства. А далі інвестиційні компанії організовують їх в один фонд і підтримують потрібний баланс. Купивши лише одну акцію, отримуєте економіку всіх Сполучених Штатів.

На російському фондовому ринку відбувся відтік капіталу десь на 70 відсотків. Він закритий у собі. Можуть інвестувати тільки росіяни, які живуть на території РФ. Акції, які вони купили в закордонних брокерів, нині заблоковані. Газпром перебуває на межі дефолту через санкції. Думаю, скоро відбудеться повна націоналізація Роснафти, Газпрому, Сбербанку й ВТБ. Поки що вони належать державі на 50 відсотків.

Нині всі йдуть у цифрові технології, життя переноситься у віртуальний світ. Тренд активно розвивається у Сполучених Штатах, Південній Кореї, Японії, Китаї. Йдеться не про криптовалюту. На базі технології блокчейну розробляють новий веб-3 інтернет і цифрові аватари. Таким чином можна стати громадянином цифрового світу. Багато компаній із реальними акціями паралельно створюють цифрові версії. Їх називають ДАО – демократичними автономними організаціями. Перехід компаній із реального світу в цифровий – це те, що зароджується, й наступного року побачимо хайп у цій ніші. Грубо кажучи, йдеться про новий вид акцій – цифрові.

Початківцю слід купувати акції, які в усіх на вустах. Це найпростіший варіант. І ніколи не інвестувати в ті, що купив друг. Мовляв, на них багато можна заробити. Чимало клієнтів сильно обпікалося на цьому. Завжди варто дивитися, наскільки компанія переоцінена стосовно до подібних до неї. Розібратися, яка в неї бізнес-модель, чим займається. Здебільшого компанії, що торгуються на біржі, публічні й подають усі звіти. Щокварталу можна бачити, наскільки зріс або впав їхній прибуток. Варто звернути увагу й на такий показник, як відношення ринкової капіталізації до виручки компанії. Якщо він великий – 10Х, 20Х, то краще не вкладати грошей. Нормальний показник – 2–3Х.

У 2020–2021 роках в Україні було популярне IPO (перший публічний продаж акцій чи інших цінних паперів компанії. – Країна). Усі інвестували в компанії, які тільки-но починали торгуватися на американській біржі. Вважалося, що ціна на них швидко зросте і їх можна буде вигідно продати. Зазвичай у день виходу на біржу фірма дорожчає на 30–50 відсотків. Деякі – на 100–300. Скажімо, Beyond Meat займається штучним м'ясом. Першого дня виходу на біржу вартість зросла на 400 відсотків. І таких прикладів за минулі два роки було 30–40. Тепер ціни сильно просіли. Якщо 2020-го всі заробили приблизно 120 процентів річних інвестицій, то наступного року отримали мінус 20 відсотків. Основна причина – компанії, які виходили на біржу, були переоцінені.

Моя робота: формую інвестиційний план і добираю активи, які підходять людині. Був клієнт-американець. Має дороге нерухоме майно в Європі – на декілька мільйонів доларів. І був у нього кредит у європейському банку під великий відсоток. Коштами фактично користуватися не міг. Виводив тільки щось на життєві потреби. Знайшли для клієнта інший банк, який перекредитував під ставку вдвічі меншу. Звільнені кошти вклали в американські цінні папери. У клієнта з'явився постійний заробіток.

Працюю за фіксовану суму. Відсоток прибутку зазвичай беруть інвестфонди, які торгують цінними паперами. Їхнє основне завдання, щоб клієнт отримав прибуток. А моя мета – зробити людину щасливою: щоб і капітал зріс, і клієнт отримав те, що задумав. Беру приблизно 1,5–2 відсотки суми інвестиції. Якщо йдеться про купівлю облігацій або створення пенсійного портфеля, то 0,5 відсотка.

Гроші – інтимна річ. Довірити іншій людині, щоб вона керувала вашим добробутом, складно. Тому психологічний контакт із клієнтом – обов'язковий. На першій зустрічі з'ясовуємо, наскільки підходимо одне одному. Якщо власні філософії відрізняються, то тривалі відносини навряд чи можливі. Робота з активами – це завжди співпраця на п'ять-сім років. Повинна бути одна мета. Я допомагаю примножити капітал, а клієнт не заважає мені це робити. Завжди розповідаю і прописую, куди інвестуватимемо й чому. Якщо людина доводить зворотне, я ще поспілкуюся. Але, як показує практика, з такими довго не працюємо. Часто клієнти хочуть інвестувати в конкретні проєкти, але не готові взяти на себе ризики. Перекладають на фінансового радника. Називаю таких токсичними інвесторами.

Буває, що відносини чудові, хоча немає великих прибутків. А буває й навпаки. За два роки заробили клієнту майже 30 відсотків. При тому, що всі ринки сильно впали. Еталонним портфелем вважається, якщо його половину становить S&P500 і стільки ж американських державних облігацій із датою погашення 20 років. Він підходить 90 відсоткам інвесторів. Але мій клієнт залишився незадоволеним, бо "біткоїн виріс більше".

Ніколи не консультуватиму людей, які працюють разом. Уявіть, що вони почнуть розповідати про свої заробітки: "Так він і з тобою працює? Чому в тебе більше, ніж у мене?" На початку роботи мав неприємний досвід – і це стало уроком. Перше правило в етиці фінрадника: ніколи не консультуй людей, які знають одне одного.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×