Акордеоніст Ігор Завадський розказує про свої улюблені інструменти
1. Я народився, коли татові виповнилося 50 років, і був сьомою дитиною в родині. Батько працював шахтарем. Грав у самодіяльності на позиченому акордеоні, власного не мав. На честь того, що я з'явився на світ, мама подарувала йому акордеон „Соліст". Коли підріс, музикою не цікавився. Захоплювався танцями, співами, боксом, хокеєм, настільним тенісом. Та якось почав на батьковому акордеоні підбирати на слух "В лесу родилась ёлочка". А потім сам попросився в музичну школу.
2. Щоб заробити на інструмент для мене, батьки працювали двірниками, хоч уже були на пенсії. Купили "Рубін-6". Але я захопився футболом і закинув музику: у 13 років мене запрошували до запорізького „Металурга". Влітку відпочивав на острові Хортиця, у піонерському таборі "Чайка". Закохався в дівчину, за якою упадали всі хлопці. Щоб привернути її увагу, розвішав по острову написане від руки оголошення, що на літній естраді "Чайки" виступатиме юне обдарування. Попросив батьків привезти "Рубін". На сцені грав модних тоді Boney M, ABBA, Андрія Макаревича. Коли виконав "Політ джмеля" - почув шквал оплесків. Дівчина підійшла до мене за автографом. Не чекаючи 1 вересня, я подзвонив своєму вчителю й сказав, що хочу повернутися в музичну школу.
3. Інструмент "Лівша" був власністю запорізького музучилища. Студенти робили ставки, хто на ньому переможе на конкурсі - я, першокурсник, чи двоє четвертокурсників. Зараз один із них - чоловік Надії Кадишевої, грає в її ансамблі "Золотое кольцо". Інший - головний диригент ансамблю Прикордонних військ України. Переміг я. Не потрапляв у ноти, але підкупив комісію артистизмом. У музучилищі на цьому інструменті грають досі.
4. У консерваторії на одному розбитому "Юпітері" репетирували по троє студентів. Я платив вахтеру 3 карбованці й при свічці в аудиторії грав ночами п'ять років. Спав на стільчику. Раз застукав викладач, розслідування проводив, думав - мене в гуртожитку ображають.
Міліціонери запитали, чи немає у мене синтезатора. Я сказав, що ніколи і не було. Значить, це не у вас, відповіли вони і пішли
5. Після закінчення консерваторії за розподілом потрапив у радгосп "Бориспільський" під Києвом. На казенному акордеоні "Рубін-7" акомпанував самодіяльному хору бабусь, які вдень на полі працювали, а ввечері співали народні пісні. Директор будинку культури сильно пив, і мене поставили на його місце. На новій посаді грати часу не було - був за костюмера й за прибиральника, лампочки міняв. Вікно розіб'ють - скло вставляю. Коли вже поїхав звідти, в будинку культури спалили сцену.
6. На сцені клубу МВС виступав одразу після Софії Ротару. Інструмент брав у оренду за 200 гривень, це були всі мої заощадження. В першому ряду сидів Семен Юфа - засновник фінансової піраміди "Меркурій". Після концерту наказав віднести мені з буфету 10 пляшок шампанського на фуршет. Дорогою каже: знаю, що ти не маєш акордеону. У мене за півтора тижня день народження. Зумієш за 5 хвилин здивувати гостей - куплю інструмент, 5 тисяч доларів не проблема.
Святкував Юфа в Будинку кіно у трьох залах: один для співробітників "Меркурія", другий - для близьких і родичів, у третьому зірки - "Любе", Ольга Кабо, Микола Караченцов, Інокентій Смоктуновський. Я одразу зрозумів: будуть в основному євреї, тому зіграв "Турецький марш" з єврейськими мотивами. Всі були в трансі. Але Юфа обманув мене. Сказав: шукай дешевший акордеон.
У Москві знайшов „Юпітер" за 1700 доларів. Лауреат міжнародних конкурсів продавав його, бо збирався емігрувати у Голландію. Я прийшов до Юфи просити грошей. Простояв у черзі півдня, Юфа на уривку газети написав: "Видати $1700". У поїзді з сином хрещеної спали по черзі - ніколи таких грошей не перевозили.
Той "Юпітер" замість стандартних 16 кілограмів важив 22. Кнопки важко натискалися - пальці зламаєш. Зате Юфа після цього змушував відробляти, грати бандитам по казино. З "Юпітером" поїхав на кубок світу серед акордеоністів в Португалію. Через перепад тиску в літаку інструмент розстроївся, але я увійшов до четвірки кращих. Голова журі прийшов із валізкою в студентський гуртожиток, де я жив, допоміг полагодити акордеон.
Інструмент прослужив мені шість років. Коли перед гастролями у Франції в моїй квартирі влаштували пожежу, його встигли залити водою пожежники. Зараз на ньому грає Роман Юсипей.
7. Народні депутати Григорій Омельченко й Анатолій Єрмак познайомили мене зі своїм колегою, великим любителем акордеону Анатолієм Новіком. Він подарував "Юпітер". До мене на ньому грали багато музикантів. Хороший акордеон, як вино, з роками стає лише кращим.
8. Недавно купив італійський Scandalli - недорого, за 3,5 тисячі доларів. Сам зняв клавіші, поставив кнопки. Виконую на ньому переважно естрадні речі. Репетирую ночами. Живу в маленькій однокімнатній квартирі на Подолі. Моїми сусідами зверху виявилися бельгійка і англієць. Англійською мовою вони написали заяву, що ночами знизу грає синтезатор. Прийшла міліція і почала його шукати. На акордеон навіть уваги не звернули. Запитали, чи немає у мене синтезатора. Я сказав, що ніколи і не було. Значить, це не у вас, відповіли вони і пішли.
Ігор Завадський - 44 роки, акордеоніст. Народився в місті Інта на півночі Росії, сьомою дитиною в родині шахтаря. Закінчив музичне училище в Запоріжжі, київську консерваторію. 1995-го в Італії став володарем призу "Золота ліра" як найкращий акордеоніст Європи. Занесений до Книги рекордів Ґіннеса за те, що був солістом оркестру з 644 акордеоністів. 2006-го отримав від прихильників річний поліс страхування рук на 1 мільйон гривень.
Дискографія нараховує 10 альбомів. Репетирує по 4 години щоночі. У Ліоні з матір'ю-француженкою живе його позашлюбний син, 11-річний Андре
Коментарі