четвер, 29 березня 2018 23:46

Трембіту треба розвеселити самогонкою – щоб заграла

Сім інструментів із колекції Ігоря МАЦЕЛЮХА

1. Коза – гуцульський різновид волинки, виготовлений із металу, дерева і шкіри кози. Має мішок і три трубки – бурдон і два чендери. Мішок через бурдон надувається повітрям. Його об'єм – майже 10 літрів. Доки коза утворює і видає звук, виконавець може і підспівати. Козу називають ще дуткою, козицею, карабками, дудою, кобзою. З нею грають гуцульські коломийки.

Коли їхав за своєю козою, не розрахував час і до майстра добрався вночі. Господарі спали, будити їх не схотів. Залишив записку біля дверей, що не посмів їх тривожити і пішов ночувати в клуню. Розстелив біля дров свій спальник і ліг. Прокинувся на світанку під голоси овець і коней. Господарі нагримали, що не збудив їх.

2. Окарина, або зозулька, – керамічна свисткова флейта з 10 отворами. Назва походить з італійської мови і в перекладі означає "гуска" – інструмент формою нагадує цього птаха. Схожий і на субмарину з круглими отворами-ілюмінаторами. Звук окарини імітує завивання звірів, спів птахів, особливо зозулі. У Національному академічному оркестрі народних інструментів імені Вік­тора Гуцала є ансамбль окариністів. В Італії та Австрії щороку проводять триденний Ocarina Festival.

Автор: Мар’яна ЧОРНІЄВИЧ
  Ігор Мацелюх грає на флейті Пана. Її також називають наєм або ”ребром”. Виготовлена із 25 бамбукових трубочок
Ігор Мацелюх грає на флейті Пана. Її також називають наєм або ”ребром”. Виготовлена із 25 бамбукових трубочок

3. Дримбу називають жіночим музичним інструментом, бо колись це був один із небагатьох, на яких було дозволено грати жінкам. Тепер ним володіють більшість мешканців краю, переважно чоловіки. Моя дримба виготовлена з металу. 6-сантиметровий язичок розташований у залізній підківці. В основі інструмента – один звук. Але завдяки маніпулюванню порожниною рота складається враження, що виконується різновисотна мелодія. Якщо легеньким подихом підсилити повітря, що вібрує в роті від руху дримбового язичка, то отримуємо звук, подібний до шуму лісу. Найліпші дримби – з австрійської ручної коси.

4. Трембіта – головний польовий інструмент гуцулів і найдовший у світі духовий. Мою виготовив Михайло Тафійчук з Івано-Франківщини. Має 3 метри в довжину. Оригінальна трембіта – суцільна. Розкладні роблять для легшого транспортування. Інструмент виготовляють лише з сосни, в яку вдарила блискавка. Кажуть, з нею у трембіту передається частина голосу Бога. Зрубане дерево висушують не менше року, прив'язавши до плоту. Так воно загартовується. У трембіти необроблений тембр, над ним конструктор не працював. Аби інструмент заграв, його треба розвеселити самогонкою. Двоє людей тримають інструмент: один заливає самогон, а інший прокручує, доки з іншого кінця не виллється.

Під час гри трембіту тримають обома руками близько до мундштука паралельно до землі або трохи піднятою вгору. Найкраще звучить у хвойному лісі й у скелях. Там хороша акустика, звук вібрує. З трембітою добре йти в гори, бо це – сигнальний інструмент. Як пропаде мобільний зв'язок, не загубишся.

5. Фрілка – інструмент із роду сопілкових. Виготовляють із міцного, щільного дерева – вишні, груші. Висоту звуку регулюють за допомогою отворів. Що більше їх відкрито, то він вищий. Звук шиплячий, бо з фрілки його видобувають губами.

Автор: Ярослав ТИМЧИШИН
  Гуцульські музичні інструменти з колекції Ігора Мацелюха.  Він збирає їх майже  30 років
Гуцульські музичні інструменти з колекції Ігора Мацелюха. Він збирає їх майже 30 років

6. Най ще називають флейтою Пана. За легендою, грецький бог Пан – напівлюдина-напівцап із ратицями, рогами, бородою і хвостом – закохався в прекрасну німфу Сірінкс. Вона уникала бридкого Пана. Одного разу, коли втікала від нього, звернулася за допомогою до богів. Ті почули її прохання. Перед Сірінкс розлилася річка, а її боги перетворили на очерет. Пан зірвав кілька стеблин. На вітрі вони видали звук, що нагадував тужливі зітхання. З очеретини Пан зробив флейту і назвав її "сірінкс". Греки досі так кажуть на цей інструмент. Гуцули звуть його ребром. Роблять зі скла, дерева чи металу. Мій виготовлений із бамбука. Має 25 трубочок. Що менший діаметр і що флейта коротша, то вищий звук видає. Настроюють най за допомогою розігрітого бджолиного воску.

Цей інструмент найпоширеніший у Молдові та Румунії.

7. Теленка, або тилинка, – це прародич сопілки, трубка без отворів до 65 сантиметрів завдовжки. Горішній надріз зроблений навскоси. Звук видобувають за принципом трембіти, але з більшим напруженням губ. Щоб навчитися грати на теленці, треба піти на полонину на все літо.

Мій інструмент виготовлений із бузини. Згодяться й інші порожнисті дерева. Теленку можна зробити навіть із водопровідної труби.

Зараз ви читаєте новину «Трембіту треба розвеселити самогонкою – щоб заграла». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути