Марія МЕДВІДЬ за три роки пропіарила 20 брендів
Перші гроші – 400 гривень – заробила в 17 років промоутером на цигарках. Це було більше, ніж отримувала моя мама. Купила мобільний.
У мене була форма – червона міні-спідниця, топ і безглузда шапка. Влітку стояла біля кіосків і тим, хто купував "Прима Люкс", пропонувала подарунок – сфотографуватися зі мною. На фірмі нам видавали Polaroid. Треба було постійно спілкуватися, а я соромилася навіть заговорити. Але хотіла заробити. Наша сім'я жила скромно: все дитинство я проходила в ношених речах, які присилала мамина подруга з-за кордону. Кишенькових грошей вистачало або на проїзд, або на пиріжок.
За три роки пропіарила близько 20 брендів. Товари змінювалися щомісяця: сигарети, горілка, ковбаси, чай. Найнеприємніший період – на лікьорці. П'яні чоловіки робили непристойні пропозиції. Після зміни чатували нас із подругою на виході з магазину. Доводилося йти через чорний хід.
Одночасно працювала мерчандайзером в лікеро-горілчаній компанії – оформляла вітрину. 4 години на одній роботі, 4 – на іншій. Досвіду немає – зарплата низька. Це було виживання.
Торговим представником кондитерської компанії була чотири місяці. "Скільки вам треба бісквітів? А тістечок?" Робота подобалася, зарплата 300 доларів. Але в конфліктах між складом і магазинами весь час опинялася крайньою. Ще й час від часу в громадському транспорті доводилося перевозити по 10 тисяч гривень.
Після переїзду до Києва влаштувалася мерчандайзером торгової марки "Олімп". Платили небагато, контингент у генделиках зрозуміло який. Єдиний плюс – можна працювати півдня.
Паралельно стала підробляти інтерв'юером у компанії з моніторингу роздрібної торгівлі. Опитувала продавців, що і як купують. Через кілька місяців запросили менеджером в офіс, і я стала організовувати колишніх колег. Контролювала, проводила співбесіди, їздила по регіонах. Заробляла 700 доларів – більше, ніж чоловік. Але атмосфера напружувала: вимог багато, а навчання персоналу ніякого. Я створювала команду, виховувала співробітників, а їх без мого відома штрафували. Пішла в нікуди.
По знайомству взяли провідним фахівцем із дозвільної документації в комунальне підприємство "Київзеленбуд". У відділ приходили переважно літні жінки, які хотіли приватизувати свої 10 соток. Я то говорила "так" і ставила печатку, то відмовляла – бо так вирішили нагорі. Паперова робота не подобалася. За рік звільнилась.
Маркетолог-аналітик – моя перша велика перемога. Влаштуватися на таку роботу без освіти й досвіду було нереально. Разів 20 відправляла резюме – ніхто не озивався. А потім запропонували пробне завдання. Я зробила. Фірма досліджувала ринок на замовлення великих компаній, а я складала підсумкові звіти. Аналізувала, будувала графіки, діаграми, таблиці, робила висновки. Це продавали за великі гроші. Директор відправив мене з подругою захищати звіт до крупного імпортера посуду. Сума замовлення – 5 тисяч доларів. І ось, двоє дівчат за столом з кількома дядьками. Я кажу – вони слухають. На деякі запитання про бізнес-процеси відповісти не змогла. Але гроші заплатили. Ми їхали в потязі і переживали: як їх довезти? За рік роботи зрозуміла, що коштую більше, ніж 4 тисячі гривень на місяць. До того ж, робота була проектна: то багато замовлень, то мало. А мені хотілося стабільності, треба було оплачувати зйомну квартиру.
У годинниковій компанії "Секунда" досліджувала ринок, аналізувала продажі, займалася зовнішньою рекламою. Платили добре, працювати було комфортно. Але мої ідеї і проекти керівництво не дуже сприймало. Стало нудно.
Коли сину було 1,5 року, почала бізнес в інтернеті. Записалася на перший тренінг. Півроку розвивала проект – як молодим матерям налагодити життя в декреті. Освоїла шість спеціальностей: копірайтер, технічний спеціаліст, дизайнер, ведучий вебінарів (семінари в інтернеті. – Країна), експерт-консультант із грудного вигодовування, консультант із питань організації життя в декреті. Вклала понад 400 доларів, провела сім безкоштовних семінарів – і зробила один продаж за 49 доларів. Знайомі та рідні казали, що це – лохотрон. Що в інтернеті заробляти неможливо. Чоловік обурювався. Думали, я вступила в секту.
Стала інтернет-маркетологом. Навчала, як залучати клієнтів через інтернет. Записалася на тренінг, який коштував майже 900 доларів. Гроші позичила у мами. Схема така: проводиш безкоштовну консультацію, на якій пропонуєш платні послуги. Просто, а я губилася. Або на безкоштовному занятті давала багато інформації і в мене не купували послугу. Або консультувала безоплатно ще й ще. Гроші брати соромилася.
Ситуація змінилася після неформальної зустрічі п'яти інтернет-підприємцями. Я була найменш досвідченою. Один розповів, як виводить гроші з Web-money (система розрахунків онлайн. – Країна). Другий сказав про заробітки: чотири місяці тому в нього була тисяча доларів, а тепер вийшов на три. На своєму MacBook показав, який у нього сайт. Я потрапила в іншу реальність. У хлопців модні ґаджети, вони – на машинах. А я на метро приїхала з пошарпаним Lenovo, який глючив.
Поступово послугу стали купувати. У мене постійно п'ять людей в індивідуальній роботі, ще двом налаштовую рекламу і раз на три місяці – проводжу груповий тренінг. Середній дохід зріс до 2 тисяч доларів.
2 
35413
Коментарі