10 книжок, які вразили Яну Лозинську
1. "Вбити пересмішника", Гарпер Лі
Написаний 1960-го. Я прочитала його цьогоріч. Відтягувала, бо мала відчуття, що це буде в "саме серденько". Так і сталося. Коли дочитувала, думала, може, треба було ще зачекати. Бо де ж тепер я візьму ще одну таку чудову історію?
Твір значною мірою автобіографічний. Авторка описує життя рідного містечка, її персонажі мають реальних прототипів. Події відбуваються в Алабамі, де у темношкірих не було ніяких прав. Розповідь іде від імені 6-річної Джин Луїзи. Її батько адвокат Аттікус береться захищати темношкірого хлопця, якого звинувачують у зґвалтуванні білої дівчини. Він невинуватий, але виграти цю справу нереально. Вражають байдужість і жорстокість людей. Дорослі цькують дітей за те, що їхній батько захищає темношкірого. "Вбити пересмішника" примушує задуматися, від чого залежить людяність.
2. "Принцип втручання", Тамара Горіха Зерня
Цю книжку обрали для спільних читань буктюберів у липні. Детектив з елементами магічного реалізму і воєнної драми. Головна героїня, математик Стася, влаштовується на роботу під прикриттям – працювати кухарем, а водночас розплутувати загадкові події в замку. Там незабаром мають гуляти весілля. Війни у творі немає, але вона присутня скрізь і впливає на все. Бо головні герої – люди, які втратили близьких на Донбасі.
Через весь роман проходить думка, закладена в назві: не бути байдужими, не проходити повз.
3. "Маша, або постфашизм", Ярослав Мельник
Із цим твором заново відкрила жанр унтиутопії. Дія відбувається в 3000-х. Головні герої – стори – людиноподібні тварини, які живуть у хлівах. Люди використовують їх для роботи, їдять їхнє м'ясо. Це звично, буденно. Ні в кого не виникає думки: якщо сторів із народження виховувати, як людей, то вони ними й будуть. Та одного дня такий здогад з'являється в головного героя.
Книга шокує, збурює емоції, спонукає до роздумів.
4. "Країна мумі-тролів", Туве Янссон
Персонажів цих казок – милих бегемотиків – знала давно. Але з першоджерелом ознайомилася минулої весни. Це був для мене важкий час. Сину 4 місяці, почався карантин. Тривожність зашкалювала, бо я тільки почала вчитися, як бути матір'ю. Допомогли книги про мумі-тролів. За смішними дитячими історіями ховаються важливі серйозні сенси. Читаючи їх, відчувала, як до мене повертаються спокій і гармонія.
5. "Таємна опора", Людмила Петрановська
Це нонфікшн, який варто прочитати всім. Авторка – психологиня, яка працює з батьками й дітьми. Пише про важливість зв'язку між батьками й дітьми. Як важливо закласти його в дитинстві.
Книжка допоможе правильно будувати стосунки з дітьми. Зрозуміти деякі моменти зі свого дитинства і, можливо, переглянути ставлення до нинішнього життя.
6. "Квіти для Елджернона" Деніел Кіз
Чарлі має розумову відсталість. Він – довірлива дитина в тілі дорослого чоловіка.
Та йому випадає шанс – експериментальна операція здатна "запустити" його розум. І все вдається, поступово Чарлі стає розумнішим, а невдовзі – геніальним. Та це не назавжди. З часом герой повертається до попереднього стану. Читач спостерігає його інтелектуальний регрес. Книжка прекрасна у своїй трагічності.
7. "Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка", Фенні Флегг
Приємний твір про серйозні речі. Саме він викликав у мене бажання вести книжковий блог й ділитися враженнями про прочитане. 1930 роки, Велика депресія, расова дискримінація. Однак книжка наповнена вірою в добро.
Бонусом є рецепти наприкінці. Серед них – смажені зелені помідори. Для свого ютюб-каналу я готувала кокосовий пиріг з цієї книжки.
8. "Пікнік біля навислої скелі", Джоан Ліндсі
Класика готичної австралійської літератури. Події відбуваються 1900 року. На День святого Валентина під час пікніка біля навислої скелі за таємничих обставин зникають вихованки коледжу "Епл ярд" – приватного пансіонату для юних леді. Після цього заклад занепадає, а деякі герої божеволіють, деградують.
Найбільша фішка – кінцівка. Читачі так і не дізнаються, що сталося з дівчатами. Розгадка історії була виписана в останньому розділі. За рекомендацією літагента, авторка забрала його з книги. Цю частину твору видали окремо після смерті Джоан Ліндсі.
Найцінніше в романі – атмосфера, плавність подій, краса в деталях. Враження, що твір створено за реальними подіями. Свого часу австралійці через це шаленіли: шукали вирізки з газет, розпитували місцевих, чи все це відбулося насправді.
9. "Дитя землі", Сйон Сігурдссон
2005 року книга отримала найбільшу літературну нагороду Північної Європи – премію Nordic Council Literature Prize. Для українського читача манера подання може бути незвичною, важкою. Але спробувати варто, це буде вихід із читацької зони комфорту.
Події відбуваються в Ісландії 1883-го. Розкривається життєва історія Абби – дівчинки із синдромом Дауна. Для мене вона найважливіша в сюжеті, хоча, за задумом автора, головна героїня – синя лисиця, на яку полює мисливець. Твір атмосферний. Майже фізично відчувається холод.
10. MOX NOX, Таня Малярчук
Книжка переносить читача у постапокаліптичний світ, де в руїнах людської цивілізації живуть рукокрилі істоти – птеропуси. Їхня організація цивілізації нагадує людську, і проблеми їхнього світу – нам близькі.
Видання чудово оформлене, має український колорит.
Люблю творчість авторки ще зі студентських часів. І ця історія не розчарувала.
2 
1
Коментарі