– Перше, що мав зробити гість, коли заходив у будинок, – почистити від бруду чи снігу, болота або кінських кізяків чоботи об скребачки. Вони стояли чи не під кожним львівським будинком і брамою, – каже 55-річний львів'янин Іван Сапронюк. – Їх ще називали шкребачки, шкребки, шкрібачі, зішкрібачі, шкрабавки. Кажуть, у Львові вони з'явилися з часу створення міста.
Залізні скребачки для чистки взуття встановлювали коштом мешканців або міськради біля під'їздів будинків, входів у храми, школи, їдальні та інші громадські заклади. Вони були різні за розміром, формою і розташуванням. Найчастіше – вигнуті із залізних прутів у формі літери "П". Біля багатших будинків скребачки робили кованими або навіть у формі тварин, додавали декоративні елементи. Оснащували ручками.
– Моя бабуся Людмила Павлівна жила біля Стрийського парку, на вулиці Парковій. Там дві скребачки забили просто в землю по обидва боки невисоких сходів, що ведуть у під'їзд, – продовжує Іван Сапронюк – Коваль виготовив їх на замовлення мешканців під'їзду у формі качки: залізна голова, хвіст, загострений тулуб – саме об нього зішкрібали бруд. Думаю, качки – бо неподалік в озерці їх багато плавало. Встановили скребачки на початку ХХ століття – бабуся їх пам'ятала з дитинства. А зникли вони в 1990-х – тоді якраз ремонтували будинок. Може хтось забрав для колекції. А можливо, робітники подумали, що це – непотріб.
У Львові зараз є близько сотні скребачок. Найбільше – у центрі міста. Тут їх не викидали під час ремонтів. Зберегли як туристичну цікавинку.
– Ще 300 років тому у Львові неможливо було нормально дихати. Вулиці були заповнені багном, гноєм, стічними водами імпровізованих каналізацій, сміттям, – розповідає 53-річний екскурсовод Петро Радковець. – Кожен, хто хотів пройти Площу Ринок із початку до кінця, ступав у це болото майже по коліна. На початку ХІХ століття тут безнадійно застряла карета найяснішого цісаря Франца ІІ. До будинку його несли на руках. Тому скребачки були незамінні перед входом у приміщення. Якби взуття не чистили, такий же сморід і бруд були б усередині будівлі.
Коментарі