Четвер, 04 березня 2010 17:51

"Приїздіть, їй погано... Та все нормально - їй уже харашо. Ой, ні - вона потєряла сознаніє!"
6

Фото: фото: Людмила СКРИПКА

У Гадячі на Полтавщині з 20 січня почали записувати всі телефонні розмови у відділенні швидкої допомоги. Люди скаржаться, що лікарі довго добираються або не приїздять взагалі. Медики пояснюють, що у них не вистачає машин: у будні чергує дві бригади, у вихідні - три. А обслуговують вони 22-тисячне місто й усі села в радіусі 35 км. Записи мають це довести.

20 січня, 17.20:

- Запишіть визов: Франка, 6.

- Що сталося?

- Не знаю, щось із дочкою моєю, - чути плач. - Їй 45 років. Їдьте, не питайте, я не знаю, що з нею.

21 січня, 06.02:

- Доброго ранку. Потрібно виклик на Терешкової. Тут сусідці так погано, що аж страшне. В неї була температура 39, а тепер нам на роботу всім іти, а як її оставлять хто-зна.

- Так шо іменно погано?

- Температура була, а тепер давлєніє і дуже голова болить.

- Як звуть? Скільки їй?

- Аненкова, 46-го року. Їдьте швидше, бо їй так погано.

- Чекайте.

21 січня, 09.47:

- Алло, "швидка"? Серцевий напад у дружини.

- Адреса ваша, прізвище?

- Середняки, восьмий двір від Гадяча. Я вас зустріну.

- Зліва?

- Справа немає. Як їхати, то 16-й будинок, а по шчьоту восьмий.

- Як вона почувається?

- Задихається. Тільки що пережила інфаркт.

- Добре, виглядайте.

21 січня, 12.03:

- "Швидка"? Тут на вулиці жінці зле стало. На снігу лежить. Жива ще. Вулиця Лесі Українки, 22. Будинок навпроти.

- Прізвище не скажете?

- Хто-зна. Просто ми йшли - лежить жінка на снігу.

- Хорошо, їдемо.

- Тільки срочно.

21 січня, 14.47:

- Це "скора", 03? Хай виїдуть Комсомольська, 49. Корнушенко.

- Добре. Комсомольська, 49. Як звать?

- Усе, бо я падаю.

- Корнушенко - ім'я й по батькові як?

- Да.

- Як звуть вас?

- "Скору" визвіть.

- Ім'я по батькові скажете?

- Не знаю. Мені погано.

- Виїжджаємо.

21 січня, 15.14:

- Дєвочки, прийміть визов: Кірова, 20. Теслова.

- Скільки років?

- Чи 37, чи 47.

- Шо случилося?

- Упала, видно ключицю вибила. Он, криком кричить, на ногу не стане.

- Так ногу чи руку? Ключиця - це рука.

- А нога як називається?

- Бедро.

- О, Господі, - чути сміх. - Їдьте, а то криком кричить.

21 січня, 21.22:

- Добрий день.

- Добрий.

- Перевіряю, чи це той номер - може, будем визивати.

21 січня, 21.40:

- Добрий день. Що випити від тиску? У мене є енап, адельфан, каптопрес.

- А як тиск?

- Аж кров із носу пішла.

- Візьміть перекис водорода, зробіть тампони і прикладіть. Випийте адельфан, таблеточку. Голову запрокиньте, холод на переносицю. Як не буде зупинятися, то під'їдемо.

22 січня, 12.55:

- Добрий день, дайте "швидку" на Гагаріна. Там живе колишній лікар. Її обслуговує моя сестра. То вона сказала, щоб вибивали двері. Бабушка покупалася, вийшла з душа і впала.

- А як ми маємо вибивати двері?

- Ну, вони там на защіпку закрилися.

- Добре.

22 січня, 23.34:

- Доброго дня. У мене така ситуація. 15-річний хлопець відмічав день народження. Він випив якесь там Revo. Думаю, що це слабий алкогольний напій. Сп'янів. Рвав. Як нам лучше: щоб він був на голодний шлунок чи з'їв щось?

- А як він себе почуває - хорошо?

- Та стогне.

- Не думаю, що він може щось з'їсти. Хай п'є чай, кефір. Або ж давайте приїдемо глянемо його.

- Зараз вирішимо. До побачення.

23 січня, 8.33:

- Доброго дня. Я оце із села звоню, колишній фельдшер. У нас тут дід по сусідству. У нього бєлка. Це точно бєлка. Він забалакується, там таке верзе. Він не буйний - сидить. Старий - із 35-го року. Таке балакає, хто-зна що балакає.

- Так, шо у вас є? Які ліки?

- Немає в мене нічого.

- Димедрол хоч є?

- В амбулаторії теж нічого немає.

- То може, його на лікування направить?

- Та куди, він сам не дойде.

- Та ні, сюда в реанімацію. Зараз я тут побалакаю.

- Я з півчасика понаблюдаю за ним. Так-то він спокійний. Тільки щось меле, меле щось. Ну бєлка, бєлка. Я вчора приходила, то він виглядав із-за угла. Ми з бабою сиділи, а він вигляда. Я йому: "Діду, може ви 100 грам хочете?" А він каже, що не хоче. Ось з бабою перебалакаю. То, мабуть, надо ж його забирать. Я з ним договорюся, що в нього ноги хворі, то його "швидка" забере.

23 січня, 20.04:

- Привіт, тут не пише?

- Пише.

- Тоді все.

24 січня, 19.57:

- Швидка допомога? Можна "скорую" на Сумську? Ткач Олександр.

- Що трапилося?

- Та батькові погано.

- Скільки років?

- 49.

- Хто викликає?

- Дочка.

- А що з ним?

- Що в тебе болить? - запитує в батька. - Каже, що не знає.

- А "скору" нащо?

- Каже, що погано йому.

- А кому хорошо, коли нап'ється?

- Він напився і каже, що "скору" давай. На, бл.., балакай, - до батька. - Серце в нього болить, ви чуєте?

- А він понімає як п'яний, де те серце?

- Та понімає, раз держиться за ліву сторону.

25 січня, 21.59:

- "Скорая".

- Добрий день. Іван Іванович работає?

- Хто такий Іван та ще й з Івановичем?

- Ну, вибачте, щось тут не таке.

- Бува.

28 січня, 06.21:

- На Гагаріна, 29 пожар. Обгорілі люди, я їх одвіз у прийомне. Сєйчас освобожусь і зайду, хай санітарка машину помиє.

- Так нам шо - не виїжать туди?

- Я вже людей відвіз у приймальне, чоловіка й жінку. Дітей забрали сусіди. А вас ніхто не визивав?

- Ні.

- Йо... твою мать. А ми ждали, чого "скора" не приїхала, бл... Я туди з мігалкою їхав. Ти не чула?

- На Гагаріна, 29 ніхто не визивав.

- На носилках голих обох у прийомне відвіз. Я тоді приїду, хай мені салон вимиють.

- Хорошо приїжджай, розкажеш.

28 січня, 12.04:

- А нам би консультацію дати. Ми з Петрово-Роменки (село Петрівка-Роменська, 28,3 км від Гадяча, їхати 27 хв. - "Країна"). Самі себе лікуємо. Колимо все вмісті: Анальгін, Д-12, алое, димедрол, папаверин, новокаїн. Того по кубіку-два. А скільки новокаїну?

- Алое желатєльно отдєльно. А для чого ви мішаєте?

- А щоб не так боліло з новокаїном ото.

- Нормально переносите?

- Та нормально. Там п'ять кубіків.

- Та можна три кубіка колоть, а алое окремо.

29 січня, 19.47:

- "Швидка", я заказував на Франка, 101 швидку допомогу. То своїми ногами вже йде людина.

- Куди вона йде?

- Я не знаю, до вас ось двинеться.

- Хай жде, скоро приїдемо.

- Та до мене не надо.

- Так а до кого ви записували?

- Та не надо.

29 січня, 22.47:

- Тут дівчині одній стало плохо в клубє.

- А шо?

- Та танцювала-танцювала, а потім впала і немає дихання. Хто-зна шо.

- Хто вона?

- Не знаю фамілії.

- Хто визиває?

- Руслан. А ну підождіть мінутку... Та приїздіть, їй погано. Їй там щось роблять, но їй погано... Та все нормально - їй уже харашо. Ой, ні - нам надо в Сари "скору" (село Сари, 9,7 км від Гадяча, їхати 11 хв. - "Країна").

- Ви там в Сарах розберіться.

- На...бнулась ще раз. Вона потєряла сознаніє! Не приходить в себе - це точно.

- Приїдемо.

30 січня, 00.29:

- "Скора"? Приїзжайте в Сватки, кафе "Зустріч". Тут одного парня вдарили, він непритомний. Приїдьте, будь ласка (село Сватки, 15,4 км від Гадяча, їхати 19 хв. - "Країна").

- Де воно?

- Приїзжайте скоріш, - плач. - Моєму хлопцю дуже погано.

- Фамілія?

- Говоров, 18 років.

30 січня, 09.54:

- "Скора".

- Доброго ранку. Скажіть, як ви там ходите? Слизько ж як.

- Та падають люди, травмуються.

- А багато травм?

- Та багато.

- Я кажу, Господи, та прости грєшніков, та убери таку негоду. За що ти так караєш людей? Хай хранить вас Господь Бог. Всього хорошого.

1 лютого, 18.29:

- А як визвать "скору" на Лютеньку? Це безкоштовно? (село Лютенька, 24 км від Гадяча, їхати 26 хв. - "Країна")

- У вас там у селі лікар є. Визивайте його, а він "швидку" визове.

- А це безкоштовно?

- Так.

2 лютого, 08.07:

- "Швидка".

- "Скора", да?

- Да. Куди?

- Каверина, 4.

- Фамілія?

- Га?

- До кого? До кого "скору" визиваєте?

- Не пойму, що вона каже.

- Алло.

- Із серцем приступ.

- Так приїжджать до кого?

- Де це?

- До кого "скору" визиваєте?

- До чоловіка.

- Так скажіть прізвище його.

- Анатолій. Та ладно.

2 лютого, 08.30:

- Алло, "швидка".

- Петрівка (Петрівка-Роменська. - "Країна"). Не надо їхати.

- Шо там?

- Не надо їхати. Ну шо там - повісився.

- Труп, да? А як його?

- Цимбал Вячеслав.

- Скільки років?

- Так, тихо! Ревіти хвате. Давай, кажіть з якого року. 25 років.

- А шо його заставило? Горілка?

- Да.

- Ви міліцію визивали?

- Конєшно.

- Все хорошо, до свіданія.

5 лютого, 8:04.

- Добрий день. Ето "скорая"?

- Да.

- Ви можете тут под'єхать у Рашевку? (село Рашівка, 21 км від Гадяча, їхати 23 хв. - "Країна")

- Куда?

- На Рашевку.

- А шо там у вас?

- Поскользнулся, упал. Корочє, ногу за собой таскаю.

- Так вам до своїх врачєй надо звернутися, до Рашевських.

- А як подзвонить туда?

- Амбулаторія: 5-3-59

- Спасібо.

10 лютого, 14.22:

- Запишіть, будь ласка визов: Лермонтова, 22.

- Скільки років?

- 82

- Що таке?

- Серце дуже схватило.

- Лікаря визивали?

- Ні, воно тільки що схватило.

- Добре, їдемо.

11 лютого, 13.02

- Добрий день.

- Тут на вулиці Будька, що йде від Піщевкусової до бані, лежить пацан молодий. Замерзнути може. П'яний видно.

- Значить, Будька. Номер дома?

- Приблизно 14. Замерзнути може. П'яний видно.

- Номер дома?

- Приблизно 14. Від "Огонька" повертайте. Ось тут він лежить, коло кладбища. Молодий чоловік. Упав. Лежить, замерзне к монахам.

- Добре, їдемо.

13 лютого, 12.37:

- Доброго дня, Бобрик турбує - фельдшер.

- Що у вас?

- На Масляній чоловіку стало погано. Ми вже викинули кусок м'яса, но йому зовсім погано. Мертвий, по відомому. Ми покололи, все, що можна, робили все, що можна. Інородне тіло. 46 років йому. Зразу думали, що епілепсія. Прикусаний язик. А в кінці кінців витягли кусок м'яса.

- Там міліцію надо визивать. Ви ж і визивайте.

- Я дзвонила участковому терапевту.

- Там "швидка" не нужна. Якщо мертвий, то міліцію.

- Телефон підставляли, дзеркало. Пульс не прощупується. Усім селом стоїмо.

- Ви ще реаніміруєте?

- Вони ще щось питаються зробить.

- Добре, приїдемо.

- До будинку культури. Хвилин 20 признаків жизні немає.

- Набирайте 102 і визивайте міліцію.

15 лютого, 06.43:

- Скорая помощь? Добрий день!

- Добрий.

- А можно на Теплий скору? (хутір Теплий, 17 км від Гадяча, їхати 18 хв. - "Країна")

- До кого?

- До Єрмолаєвої.

- А шо з нею трапилось?

- Короче, прийшов із ночі. Вона цілу ніч таблетки пила. Температура до 40.

- А хто це викликає?

- Киричок. Температура, кашель.

- Ну шо ж, будем спасать.

- Взнаєте, куди їхати?

- Та знаю.

- Киричок.

- А скільки років?

- 48. І мати лежить така сама. Давайте, жду.




10 810 разів потребували швидкої допомоги в Гадячі 2009 року

150 викликів були хибними


1597 розмов записали у відділенні з 20 січня по 15 лютого

80% хворих скаржилися на підвищений тиск

10% - на серцевий напад

5% - на підвищену температуру, переважно в дітей

Зараз ви читаєте новину «"Приїздіть, їй погано... Та все нормально - їй уже харашо. Ой, ні - вона потєряла сознаніє!"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 776
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути