Повстанські пісні вмикаю, щоб збити з пантелику даїшників

П'ять речей із бардачка Володимира Воловодюка

Люлька-оберіг, в якій курю суміш із 10 трав.

На перший погляд, звичайні: полин, чебрець. Але якщо правильно підібрати й змішати, можуть дурманити. На одну заправку йде столова ложка трави. Куримо півгодини по колу з отаманами різних областей, коли треба вирішити якесь питання. Таке буває двічі-тричі на рік. Тоді на мою люльку збираються від восьми до  12 хлопців. Хтось із них її мені й подарував. Знайшли в селі Четвертинівка Тростянецького району на Вінниччині. Там 1652 року Богун розбив поляків. Люлька глиняна. На ній є символ живого вогню: вписані у коло три кружки із язиками полум'я. Вожу її з собою 10 років.

Пістолет "Форт-12"

Купив у магазині за 2 тисячі гривень вісім років тому, бо в чоловіка має бути зброя. Вона додає впевненості й поваги. Стріляв тільки по мішенях. А от ножем із 15-сантиметровим лезом, який теж вожу, востаннє користувався у вересні – розрізав кавун. Маю експертну довідку, що це – не холодна зброя. Але в разі чого ним можна оборонитись.

30 дисків

Вони зі мною кочують по всіх машинах. Це – їхній третій бардачок. Набір рок-музики: "Кіно", "Наутілус", "­Аліса". До них прив'язаний із молодості. Сучасні хіти в пам'яті не затримуються. Часом слухаю лекції з ведичної культури – заспокоює. Вмикаю українські повстанські пісні, щоб була енергетика. А також – щоб збити з пантелику даїшників. Коли я ще й у вишиванці, стають дуже чемні.

Вишита червоним коротка чорна сорочка

Купив на Сорочинському ярмарку за 250 гривень. Вона не брудниться. Одягаю, коли їду далеко.

Детальна  карта  доріг  України.

Їй 10 років. Краща за навігатор. Така потаскана, що без палітурки. Цього року заблудився поблизу Капулівки – це село в Нікопольському районі на Дніпропетровщині. В'їхав у поля. Зв'язку нема, навігатор здох. Навколо закинутий танковий полігон. Зрозумів, що в Україні є місця, які ніби випали з реальності. У такі моменти краще мати при собі карту.

×