19 березня в Українському домі відзначали Новруз – Новий рік у іранських і тюркських народів. Починають його святкувати 21 березня, а завершують 2 квітня
При вході майорять прапори Азербайджану, Афганістану, Ірану, Іраку, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туреччини, Туркменістану й Узбекистану.
– Смотрите, министра не пропустите, – високий смаглявий чоловік у дорогому костюмі шепоче двом іншим. Ті біля скляних дверей напружено вдивляються в обличчя всіх, хто заходить. Кожному чоловіку тиснуть руку.
З'являється гладко зачесаний міністр культури Леонід Новохатько. Його оточують напівколом посли й консули. Разом ідуть до зали. Люди розступаються. Пропускають також православного священика в рясі й скуфії та імама в довгій хламиді й чалмі.
Біля гардероба невисока брюнетка з розкосими очима знімає норкову шубку, з-під якої видно білі шаровари в строкатих дрібних візерунках. Розціловується з дружиною посла, у строгій сукні мишачого кольору, яку прикрашає тільки мереживний комірець. Поряд на столиках стоять таці з пахлавою, шакербурою – це пиріжки із солодкою начинкою. Гіркою викладені волоські горіхи, родзинки, курага та фісташки.
– Почему они никаких напитков не поставили? – питає в подруги русява жінка, двома пальцями кладе рахат-лукум на одноразову картонну тарілочку з жовто-голубим орнаментом.
– Чтобы съели меньше, – сміється та. – Как же сладко! – бере коржик із горішком посередині, з якого стікає мед. Помічає стрункого чоловіка за 40, з дуже чорним волоссям і горбатим носом. – Никогда не видела так много красивых мужчин в одном месте!
– Тише, это официальный прием. Скучновато, вообще, – говорить її подруга. – В прошлом году в мусульманском культурном центре праздновали. Так там мясо продавали. Шашлыками угощали, хлеб пекли. И намаз был, и танцевали все.
Жінка за 50 відходить у куток поспілкуватися зі знайомою. Вона в коричневих туфлях, у тон краватки чоловіка.
– На Новруз всем обновки нужно купить в семью. Вчера день потратила, – каже впівголоса. – А вы кого первого будете в гости приглашать?
– Не знаю, как муж решит. Важно, чтобы человек был с хорошей репутацией и счастливой ногой. Я так удачливых называю. Тогда год будет для семьи счастливым.
21-річна Лейла Сафаєва з Туркменістану прикладає до декольте срібну брошку, яка лягає їй на всі груди.
– Эта брошь была сделана в ХIX веке. Браслеты тоже, – притуляє до зап'ястка срібну прикрасу з ланцюжками, які треба зачіпляти за пальці. – Наши танцовщицы много двигают запястьями, при этом украшения обязательно должны звенеть. Восточные девушки привыкли одевать много золота и серебра.
На Лейлі золоті сережки з діамантами й тонка каблучка. Замість браслета – кілька мушель на шнурівці.
– Нашим девушкам украшения дарят мамы, отцы, дяди, братья на все праздники. На 18-летие мама купила мне два золотых кольца и сережки. На свадьбу получу сережки, которые маме одевали на свадьбу ее родители. У нас с рождения девочку готовят к тому, что она будет носить много золота. Сразу же новорожденной его одевают.
Поруч зупиняється кучерявий хлопець у джинсах із полотняною сумкою через плече. Лейла дивиться на нього згори, бо вища сантиметрів на 10.
– А что ваши женщины дарят мужчинам? – зазирає він їй у очі.
– Себя, умницу-красавицу, – морщить вона тонкий ніс із кількома родимками. – И очень много детей. Мужчинам у нас редко дарят украшения. Разве что на свадьбу приподнесут массивный перстень с алмазами.
– Вы где храните свои драгоценности? – не відстає юнак.
– У нас не принято прятать, никто не возьмет, – Лейла відвертається.
У залі готуються до показу фільму про Новруз. Ведуча запрошує на сцену дипломатів і екс-президента Леоніда Кравчука. Він у костюмі від Вороніна, темна краватка у сріблясту крапочку. Руки тримає долонями догори, це – жест відкритості.
Тим часом у фойє дві жінки походжають між наметами з прапорцями, ляльками, фотографіями президентів і коней.
– А какой сейчас у вас год? – цікавляться у хлопця в чорному халаті й тюбетейці біля таджицького намету.
Він стeнає плечима.
– В Афганистане и Ираке точно 1392-й настает, – виручає чоловік, який проходить повз.
– Да какая разница, – каже хлопець у тюбетейці. – Новруз – это в первую очередь праздник весны. А она каждый год приходит.
У фойє біля столу один із гостей ножем нарізає страву, схожу на тертий пиріг. Ще двоє доїдають рулети з горіхами та курагу. Із зали вибігає сивий чоловік під 60 років. З'їдає три шматочки пахлави, ще кілька згортає собі у пакет.
Уздовж столів ходить Лейла з пакетом для сміття. Серветкою збирає шкарлупки від фісташок. По завершенні концерту посли роз'їжджаються в чорних Mercedes'ах С-класу.
1. Дехто з гостей вечірки приміряв іракську арафатку
2. Туркменка Лейла Сафаєва, студентка МАУП, показує срібну прикрасу для танцівниць
3. Гостей пригощають східними ласощами: пахлавою, рахатлукомом, шакербурою, горіхами й курагою
4. Дівчинка фотографується біля іграшкового узбека
3 
1
Коментарі
4