Для чоловіка-грибника Тетяна ЧЕБРОВА зробила арт-медаль "За взяття білих"
Мама з татом розлучилися. Грошей не вистачало, тому ми із сестрою шили одяг і виготовляли прикраси з 12 років. Заможніша сусідка, головний бухгалтер підприємства, казала мамі: "Як це ваші дівчата вдягнені краще за моїх?"
Батько-військовий одягав на паради форму з орденами. Мені не дозволяли з ними гратися, але роздивлялася охоче. Якось побачила фотографію чоловіка королеви Великої Британії Єлизавети ІІ з орденами. Африканський мав форму квітки, другий називався орден Чортополоху – це національна квітка Шотландії. Вирішила робити ордени з незвичайними назвами.
Спочатку виготовляла великі – у рамках 30 на 40 сантиметрів. Потім стала робити артдени – їх можна носити.
Намагаюся дізнатися якомога більше про людину, для якої роблю орден. Якщо вона не публічна, то розпитую: ким працює, в яку церкву ходить. Чоловіку, який любить каякінг (плавання на воді у вузьких довгих човнах-каяках. – Країна) знайшла агат із домішками кварцу, подібний до морської піни. Польському художнику Рафаїлу Вольському наклеїла на німецьку ювілейну медаль качечку, бо місце, де він народився, називають Качині Озера.
Поєдную все з усім: картон, пластик, метал, камені, дитячі іграшки, крила метеликів, метеорити.
Спочатку народжується дитина, потім їй дають ім'я. Тому спочатку роблю орден, потім придумую назву.
Для Юрія Хусточки, який співав в "Океані Ельзи", мала зробити арт-орден за розміром значка, щоб носити на лацкані. Важко було кріпити дрібні деталі. До срібної лютні, яку знайшла в Римі на блошиному ринку, дротом прив'язала крила і застібку-цвяшок. Хусточка з орденом виступав на концерті у Парижі.
Зробила два артдени для Лори Гуерра, вдови італійського поета й письменника Тоніно Гуерра. Він писав сценарії для Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Андрія Тарковського. Перший артден – зі звичайної металевої клітки золотого кольору, яку знайшла на блошиному ринку як частину поламаної сережки. Коли Тоніно познайомився з Лорою, писав їй любовні записочки італійською, щоб вона вчила по них мову. Формулював метафорично. В одній написав: "Любов – то клітка без пташки". Подарував їй клітку і клав туди послання. В артдені над кліткою розмістила листок із китайською вишивкою та крихітну розгорнуту книжечку. Посадила зверху птаха радості Алконоста, якого знайшла на значку 1960-х. Назвала артден "Книга днів". Коли Лора побачила – заплакала.
Зробила артден "Ключ від неба" для польського художника Альфонса Кулаковського. Дарували на 87 років. За два роки до того згоріла його майстерня з усіма роботами. Він написав 40 нових картин. Виглядають так, ніби полотна молодої людини. В артдені був тюбик із фарбою, пташки, пір'я синього птаха, який приносить удачу, і маленький ключик. Підписала: "Художнику не потрібен ключ від неба, бо він – сам і ключ, і небо".
Один із артденів назвала фразою Оскара Вайльда "Любов до себе завжди взаємна". Він казав, що найголовніший роман у житті людини – із собою. Той, хто не любить себе, – не зможе любити світ, бо не має навичок любові. На біло-червоній стрічці поєднала монету з коронованим чоловіком, радянський значок із гербом якогось міста і англійську брошку, з якої випали камінці.
"Моє місце під Сонцем" – це артден перелітного майна. Купила на барахолці в Ніцці брошку з металевим стільцем на чотирьох ніжках і спинкою та підлокітниками. Сантиметрів 12 у висоту. Золота в артденах майже не використовую, бо не дозволяють вивозити за кордон на виставки. Зверху прилаштувала крила і замочок. Кожен має місце в житті й важливих для себе людей. Часто думають: якщо закрию все своє і близьких на замок, то нікуди не дінуться. Але кожна цінність має крила і може полетіти. Купила дружина українського бізнесмена – на подарунок йому.
Артден "Лівого вуха Ван Ґоґа" зробила за мотивами історії художника, який відрізав собі вухо. Відчикрижила його від гумової маски. Обклала бісером і помістила на синю тканину, додала значок. Знизу пришила різнокольорових чоловічків із ниток з болівійського поясу. Його привезла подруга.
Найпатріотичніша нагорода – арт-медаль "Крила Тараса" – з металу, емалі, перламутру, гранату, зеленої бірюзи, перлин, скла, стразів, натурального шовку й пір'я. Коли питають, чому таке поєднання, кажу: "Я зробила, а мистецтвознавці хай думають – чому". Підсвідомо вклала багато смислів. Профіль Тараса – в центрі, під ним дві бабки, зверху – синя пір'їна. Комахи з крилами – символ польоту, а бабка – ще й абсолютної свободи. Для українців Шевченко – це воля. Пір'я, з одного боку, асоціюється з невагомістю, чимось небесним, легким. Але з другого – птахи долають сотні кілометрів, що дуже непросто, як життя Тараса. Ця медаль належить до серії "Квіти нації". Зробила також артдени Лесі Українки, Григорія Сковороди, Івана Богуна, Устима Кармелюка.
Маю чоловіка-грибника. Зробила йому арт-медаль "За взяття білих".
Найдорожчий артден – Мони Лізи Трихвостової – коштує 300 доларів. Не тому, що дорогі матеріали. Не хочу продавати. Зроблений із металу, коралів, кварцу, бісеру, оксамиту й соболиного хутра. Знизу висять три хвости – минуле, теперішнє і майбутнє. Ними жінка має правильно махнути, аби бути щасливою.
2 
1
Коментарі