![На Всенародне віче 2 березня на столичний майдан Незалежності протестувальники прийшли з плакатами проти вторгнення російських військ в Україну. Віче пройшло під гаслом ”Україна і Крим – єдині”](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/545/545997_1_w_300.jpg?v=0)
Про що говорили на Майдані з 27 лютого по 2 березня
27 лютого, четвер, 20.15
Гурт чоловіків стоїть біля російського прапора на розі вул. Інститутської і майдану Незалежності. Прапор прикріпили до намету.
– Россияне – нормальные люди. Они украинцев понимают, – голосно розмірковує високий чоловік у шапці-вушанці і дутій куртці. – И точно так же в глубине души Путина ненавидят. Но на них пока действует пропаганда с экранов телевизоров, негативный образ Майдана создается. У нас сотни тысяч людей поддерживают Майдан. А власти всячески очерняют Украину. Говорят, что тут одни бандеровцы.
– Мы все тут говорим и на том, и на том языке, – долучається до розмови жінка, на вигляд років 50, у червоній плетеній шапці. – Я так рада, что флаг России на Майдане тоже есть.
– Да и я с украинским флагом хожу в московском метро.
– Не боитесь?
– Ну а че? Пусть подходят, спрашивают. Рассказываю, что тут у вас на самом деле, и что у нас само безобразие в телевизоре показывают. В России – фашистский режим. Ничего, поднимутся ребята еще. Будет висеть наш Путин вместе с вашим Януковичем на Красной площади.
– Еще Лукашенко остался – тоже диктатор, – каже жінка.
– Ну, Лукашенко – это немножко другое. У них там – социализм, колхоз. В Белоруссии нет такой сильной коррупции, как в России. Там гаишники взяток не берут.
– А украинцы поляков удивили. Поляки говорят: "Не думали, что вы такие гоноровые, как мы. Мы вас еще больше уважать стали".
– Да у поляков революция мирная была, не то что на Майдане. Так что это они гоноровые, как вы, а не вы, как они. С Украины начался новый виток. Майдан его запустил.
21.55
– Яник – сука. У нього прориті бункери під церквою. Він же шахтьор, крот, риє під землею. Так і втік! – жінка в хутрі не стримує емоцій біля сцени на майдані Незалежності.
– Я сам из Крыма, с Феодосии, – каже їй 45-річний чоловік у білій куртці. – Если бы Янукович вступил, пусть вопреки мнению Украины, в Таможенный союз, мы бы пошли за Таможенный союз, но за него – никогда. Он сам по себе – урод.
– Урод. А чому ж ви за цього урода голосували? Взяли хабарі за свої голоси.
– В Крыму все говорят: почему Януковича выбрали? Потому что Ющенко всех кинул. А других вариантов не было. Юлю выбирать? Нет, конечно.
22.15
Літній чоловік біля наметів закурює цигарку.
– Нас приучили, что воровать – это нормально. Если знаете, что человек лжет, вы же не будете с ним общаться. А мы привыкли, что политик может лгать, и это – нормально. Я встречал людей, которые смотрят на Януковича и открыто говорят: если бы я был на его месте, тоже так бы воровал. Чуваку повезло.
22.30
Біля Українського дому сидять кілька чоловіків у касках.
– Под пулями политиков не было. Одни люди были. Мне говорили: "Уходи, сегодня зачистка. Стрелять будут. Бежим!" Я подумал: а как я потом со своей совестью буду договариваться? Видите – сидит человек в сторонке скромненько, у него голова дубинкой разбита, вся в бинтах. А эти политики сунутся на сцену и слезы пускают.
– Нас 20 лютого повинні були бомбити і на територію заводу "Арсенал" всіх зганяти.
– Розстріляти?
– Ну, не розстрілювати, але зганяти й арештовувати. У них цей план був. Думали ввести 20 тисяч армії, авіація вже готова була. Не вдалося їм, бо деякі "беркути" відмовилися. Міністерство оборони відказалося. І Янук поняв, що робить це – безсмислєнно.
1 березня, субота
21.17
Кілька майданівців курять біля Лядських воріт.
– Восток Украины – это трудяги, которые пашут в три смены. И пока имеют зарплату и работу, не возмущаются.
– Хай Путін забирає Крим, Донецьк, і вдавиться ними, а ми тут житимем пріпєваючи, – каже наймолодший. – В Україні 80 відсотків світового видобутку марганцю. А він у кожен сплав входить. Ми тільки одним марганцем можемо жити і ні про що не думати.
– Якщо Путін захопить Україну, першим ділом піде Галичину громити, – хитає головою сивий чоловік. – Це його давня ненависть. Не сподівайтеся, що тільки східною вдовольниться. Не можна йому давати зайти до нас ні на сантиметр.
22.25
Жінка плаче біля гори квітів і лампадок на вул. Інститутській:
– Знакомая моя, интеллигентная такая, стоит, говорит менту: если вы не уйдете, я сама возьму коктейль Молотова и буду бросать в вас. Буду брать патроны и вставлять их в оружие. Этот мент закрыл глаза и замолчал. Думали мы, что все будет хорошо, что всех убедим, что все поймут. Нет, только силу понимают.
– Знаешь, я уже одного хочу – покоя, – зітхає її співрозмовниця. – С трудом Майдан от Яныка отстояли, а тут другая чума прет.
2 березня, неділя
17.10
На сходах Українського дому курить літній чоловік у камуфляжі.
– Путін хоче зробити державу поліцейську, в якій всі б підчинялися.
– А хіба зараз не поліцейська? – каже руда жінка, на вигляд їй років 55. – Олігархи до цього привели. А наші діти мають тепер іти воювати. Хай своїх синів першими посилають політики. Порошенко хай свого сина Олексія пошле. Я, наприклад, стара жінка. Без чоловіка, одного сина маю. Я повинна його віддавати на війну? А з ким лишуся на старість?
– Знаєте, у мене теж син, і він зі мною стоїть тут на Майдані, і воювати, якщо треба, піде, – говорить чоловік.
– Чекайте. Моя дитина тільки чотири роки провчилась в університеті. І скільки я грошей на це навчання потратила! А тепер шо – все хай розлітається?
– Добре. А якщо я скажу, що, крім наших дітей, нікому Яника ловить?
– Знаєте, мені то до лампочки. У мене ніколи не було сім'ї, я ніколи нормально не жила. Ніколи, – жінка розвертається і йде.
16.30
Чоловік у дутій куртці розмовляє з жінкою в капелюшку і мережаних чорних рукавицях.
– Треба було думати, коли за Януковича голосували. А то вони кидалися на пакетик гречки, – обурюється чоловік.
– Прошу пана, ніхто за нього не голосував, а понаписували. І за Юльку не голосували.
– А зараз що будем робити? От що будем робити, як сюда прийдуть росіяни? – продовжує чоловік. – Ви знаєте, що може повернуться 1939 рік, коли із Західної України виселяли в Сибір? Тільки з одної Львівської області виселили 150 тисяч. А туда заганяли росіян. Путін до Києва буде рваться. Тому що Київ – це мать городов руських.
– У Крим зайшов, уже в Херсон пішов. По Запоріжжю ходить. Слухайте, виступали нині три богатирі? Вони ні чорта не роблять. Тих заколотників-добкіних можна було заарештувати того тижня.
– То три придурка. Про армію не думають. Не чухаються.
– Без допомоги НАТО не обійтися.
– Ви розумієте то, що кажете? Це начнеться Третя мірова війна. Вони тільки можуть кричати, що стурбовані, якісь санкції вводити проти Росії. Но щоб воювати за нас – Америка не піде, і Європа не піде. Це наша проблема. Зараз потрібно це питання людям рішати. Не Яценюку. Яценюк – це є дєрьмо.
17.00
Кілька жінок стоять біля сцени на Майдані. Одна розповідає:
– Мені розказувала лікарка зі Львова: тієї середи прийшла до неї жінка в поліклініку і проговорилася, що її син у "Беркуті". Лікарка: "Хай він іде звідти". А та: "Він гроші заробляє, це його робота". А лікарка: "Ви, пані, так не кажіть, бо за все є кара Божа". І тут за пару днів ці "беркути" верталися вже на Львів, як розформовані підрозділи, і той хлопець кинувся під машину. І коли його ховали, на похорон не прийшла ні одна людина. Тільки пару "беркутівців".
Коментарі