У годиннику 1820 року важелі висять на бичачих жилах
Годинники зберігав удома. Коли їм стало тісно, вирішив виставити напоказ. Відкрив антикварний ресторан "Антикварня "ШпиндеL". Перше слово придумав сам, а друге – це найстарший годинниковий механізм, що винайшло людство 1275 року. З нього розпочалася ера часомірів. Маю кілька годинників, виготовлених на початку XIX століття.
П'ять років тому на аукціоні еВау побачив барну стійку, якій понад 100 років. Її продавали у Нідерландах. Три ночі не спав, вагався – купувати чи ні. Зрештою привіз. Тепер маю найстарішу барну стійку в Україні. На ній є вітражі, в яких встановлено гутне скло (від слова гута – склодувна майстерня. Вироби виготовляють способом вільного дуття, без застосування форм. – Країна).
На барній стійці стоїть італійська кавоварка 1973 року. Привіз її з Англії. Вона – в робочому стані. Збоку – антикварний касовий апарат американської фірми National. Його виготовили в Огайо 1897-го з латуні. Такі випускали до Першої світової війни. Коли почалися воєнні дії, вся латунь ішла на патрони, а касові апарати стали робити із заліза. Маємо ще касовий апарат National – 1909 року. На ньому стоїть електричний мотор, хоч тоді майже всі були з ручним приводом.
Стіни ресторану обклеїли французькими документами, фактурами та векселями, що були в обігу з 1839 року до 1920-х.
Наша фірмова страва – "Шпинделева вежа". Це теляче, свиняче й куряче філе, запечені овочі та печериці з картоплею по-прованськи. Напій – шпинделівка. Це настоянка на основі віскі. Гостей називаємо шпинделятами.
Відвідувачам показуємо колекцію старих капелюхів, їх понад десяток. Маємо кілька циліндрів. Правильна назва – шапокляк. Походить від французьких слів: сhapeau – капелюх, claque – звук. У приміщенні циліндр носили складеним під пахвою.
Пропонуємо спробувати колекційні цигарки радянської доби – маємо 345 повних пачок.
Колекціоную радянський алкоголь. Маю понад 300 експонатів. Найстаріший екземпляр – вино комбінату "Массандра" 1949 року. Батько 1980-го розробляв етикетку для "Прикарпатського бальзаму" – візитівки нашого міста. Для колекції вдалося знайти одну пляшку.
Є набір дзвіночків "Леді-белз". Використовували в Англії для виклику прислуги. Кожен звучить по-своєму. Є такий, що дзвонить ніжками – із двома стилізованими латунними туфельками.
Найстаріший годинник у закладі – 1820 року. Чавунні важелі висять на бичачих жилах.
Недавно почав збирати старовинні штопори. Вже є понад сотню. Найстаріший – приблизно 1850 року, збоку має щіточку. Колись вино заливали сургучем. Коли відкорковували пляшку, щіточкою його змітали, щоб не потрапив у напій. Найменшим відкривали парфуми й ліки.
Zuglampe – це лампа, що опускається на потрібну господині висоту на кухні. У нашому ресторані вони висять над кожним столом.
По метлаську плитку для підлоги ресторану їздив у Францію. Їй понад 100 років. Товщина – 2 сантиметри. Візерунок залито на половину товщини.
Антикварне дзеркало з'явилося рік тому. Коли знайшов його, було пофарбоване бронзянкою поверх позолоти. Очистив від фарби, відновив зламані елементи й покрив сусальним золотом.
У "ШпиндеLі" було вікно, яке не вписувалося в інтер'єр. Вирішив на його місці відтворити життя містян початку ХХ сторіччя. З поштівки 1905 року взяв фон старого міста і розмістив фігурки людей – вийшла діорама тодішнього Станіславова.
У туалетній кімнаті стоїть рукомийник кінця XIX сторіччя з англійським клеймом Royal Porcelan. Кран у вигляді лебедя – точно такий, як був у Януковича в Межигір'ї. Купив на блошиному ринку.
Якось за раз придбав 15 кілограмів старовинних столових приборів. Відвідувачі ресторану їх майже не крадуть.
5 
1
Коментарі