Листівку із зображенням готелю "Народна гостинниця" у Львові я придбав на інтернет-аукціоні незадовго до початку повномасштабного вторгнення росіян. Давно цікавлюся історією тутешніх готелів. А в цього історія – особлива. Якщо власниками більшості готелів у місті на початку XX ст. були поляки чи євреї, "Народну гостинницю" заснував український архітектор і підприємець Василь Нагірний.
Продавчиня була з Одеси. Просила близько 1 тис. грн. Наступного дня після розрахунку листівка була в мене. Одразу звернув увагу на підпис на звороті невідомою мені мовою. Відправлено останнього дня літа 1909 року. В короткій текстівці – згадки про Bosnio-Herz. і ukraina hotelo. А отримувач мешкав на Rue Charles Simon в Le Trе́port – французькому містечку на узбережжі Ла-Маншу.
Виникло декілька запитань. Навіщо знадобилося надсилати листівку зі Львова на протилежний кінець континенту? Який стосунок відправник мав до Боснії та Герцеговини? І чому вирішив розповісти про український готель?
Сила соцмереж допомогла перекласти текст. В ньому йдеться: "Мій друже! Я дякую за твою листівку й поштові марки. Я не надсилаю тобі поштових марок із Боснії та Герцеговини, бо не маю, але назбираю для тебе. Вид на цій листівці – український готель "Народна гостинниця" у Львові".
Текст писано есперанто – штучною мовою, створеною поляком Людвіком Заменгофом наприкінці XIX ст. Він прагнув об'єднати жителів різних країн з допомогою єдиної, простої для вивчення мови. Виходили спеціальні журнали, в яких лишали свої контакти шанувальники есперанто. Тож схоже на те, що відправник і отримувач цієї листівки навіть не були знайомі особисто. Натомість вели активне спілкування та розповідали цікавинки про рідні місця. Так у далекому Ле-Трепорі дізналися про український готель "Народна гостинниця" у Львові.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
5 
1
Коментарі