"Товариство охорони воєнних могил філія на місто і повіт Львів" – такий напис вигравіювано на кубку, що зберігається в Музеї визвольної боротьби України у Львові. Виготовлений для вшанування полеглих у боях на горі Лисоні біля Бережан – тепер територія Тернопільської області.
– Лисоня – гора заввишки 399 метрів між річкою Золотою Липою та її притокою Ценівкою, – розповідає працівник музею Тарас Кузь, 38 років. – У серпні 1916-го тут відбулися бої між російською та австрійською арміями. Більшість другої становили вояки легіону Українських Січових стрільців. Через три роки гора знову стала місцем протистояння. Билися Українська галицька армія – збройна сила Західно-Української Народної Республіки – та поляки. Всього тут загинули щонайменше 700 українців.
У міжвоєнні роки територія Галичини опинилася у складі Польщі. Учасники української скаутської організації "Пласт" вирішили вшанувати пам'ять полеглих на Лисоні. На Зелені свята – 7 червня 1930 року – 20 пластунів із куреня "Чорноморці" на чолі з відпоручником Романом Мармашем потягом поїхали до Бережан. У дорозі багато жартували. Але вся веселість зникла, коли опинилися на полі бою.
Місцевий священик відслужив панахиду на могилі українських вояків. Грудку землі поклали до кубка й опечатали. Пластуни пішки рушили до Львова. 110 км подолали менш як за добу.
8 червня 1930-го, близько 15:00, учасники походу прийшли до Янівського цвинтаря у Львові. Там саме тривала панахида. Люди зустрічали пластунів окликами "Слава!" Кубок передали єпископу Никиті Будці.
1935-го польська влада заборонила "Пласт". Кубок передали до Музею історично-воєнних пам'яток при Науковому товаристві імені Тараса Шевченка. Коли 1939-го край окупував Радянський Союз, припинило існування й товариство. Пам'ятка опинилася в новоствореному Львівському історичному музеї. Більшість предметів, які радянська ідеологія класифікувала як буржуазно-націоналістичні, винищили. Кубок дивом пережив той період.
Коментарі