У підземних ходах зникли 30 школярів
– Мальту планували відвідати з друзями, – розповідає 29-річна перекладачка з Дніпропетровська Аліна Водна. – В останній момент вони передумали, бо порахували, що виходить надто дорого. А ми з чоловіком і його братом вирішили поїхати.
Перша проблема, з якою стикнулися – брак літератури. Якісних путівників про Мальту російською чи українською немає. Всі містять загальні відомості. Купили два англійською.
Мальта незалежна з 1964 року, але британського залишилося багато. Лівосторонній рух, розетки, мова. Вибираючи готель, варто уточнити, чи не селять вони студентів мовних шкіл. Ті цілу ніч гульбенять, ходять номерами.
Острів Мальта – 37 на 14 кілометрів. Населення – 450 тисяч. Міста малесенькі. За півгодини ми пройшли три. Виявилося, між ними немає ніяких знаків. Потрібний ресторан був на початку другого. Нам сказали, що там дуже смачні торти. Вони були непогані, але в супермаркеті поряд із готелем продавали такі самі.
На острові мало зелені, здебільшого кактуси. Місцеві жителі кажуть, не хочуть витрачати воду на рослини.
Пляжі – переважно кам'яні. На всю Мальту з півтора десятка піщаних. Дно теж кам'янисте. Дуже зручно для дайвінгу, бо скелі мають вікна. Біля узбережжя багато затоплених кораблів. Можна заплисти всередину. Але для відпочинку з маленькими дітьми такі пляжі не дуже придатні.
Святилище Хал-Сафлієні датується 4 тисячоліттям до нашої ери. На добу пускають не більше 80 відвідувачів, бо гази, які виділяють люди, шкодять пористому камінню. Ми забронювали квитки через власника готелю. На трьох обійшлося у 40 євро. Можна купити абонемент за 65 євро на родину, куди входять 40 музеїв. Вигідно, бо дешевшого за 5 євро музею не бачили.
Хал-Сафлієні – це багатоповерховий храм. Заглиблений на 12 метрів униз. Під час розкопок там знайшли близько семи тисяч скелетів. Під землею блукати моторошно. Відлунюють тільки чоловічі голоси. Жіночі чомусь – ні. Коли повернулися, мальтійка-черниця розповіла, що сюди приходять за жіночою силою. Ми посміялися, бо палеолітичних венер у світі чимало. Але за місяць я дізналася, що вагітна. До того лікувалася сім років.
Мальта пронизана підземними ходами й тунелями. Понад 80 років тому 30 школярів із педагогами загубилися у котромусь коридорі. Їх не знайшли. Зараз усі входи запечатані.
На Мальті розташовані найдавніші споруди на землі – мегаліти Джантія. Орієнтовно збудовані 6,5 тисячі років тому. Старші за єгипетські піраміди на тисячоліття. Виглядають не такими акуратними, як Стоунхендж (кам'яна споруда заввишки до 8,5 м у Великій Британії. – "Країна"). Каміння нешліфоване, припасоване так собі. Ми приїхали без екскурсії, бо не назбиралася група з 15 людей. Але сторож усе прекрасно пояснив. Розповів, що деякі камені важать 20 тонн. Він же порадив нам з'їздити до "колії візочків". Це слід у камені від чогось завширшки 138 сантиметрів і завглибшки кілька сантиметрів. Порода така міцна, що її бере не кожне свердло. Ця колія тягнеться кудись у море. Місцеві жителі вважають, що мегаліти і цю колію зробили гігантські люди.
Познайомилися із сімома мальтійцями. Усі мали прізвище Спітарі. Його в сирітських притулках давали незаконнонародженим дітям лицарів-госпітальєрів.
Щонеділі та щовівторка в рибальському селищі Марсашлок проводять ярмарок. Вибір морепродуктів – величезний. Варто скуштувати рибу-меч – у ній немає кісток, крім хребта. Кожен човен у Марсашлоку має ім'я і намальовані спереду очі. Коли його витягують на берег, очі завішують, щоб човен відпочив.
Найпопулярніший напій – газований Kinnie. Має смак апельсина, хвої, ялівцю, різних трав.
За щільністю населення Мальта посідає третє місце у світі – після Монако й Сингапуру. При цьому його кількість – найменша серед держав Євросоюзу.
Мальта – єдина європейська країна, де немає річок та озер. Питну воду привозять з Італії, для побутових потреб опріснюють морську.
Сім національних страв мальтійської кухні
1. Соппо таль-армла називають супом вдови. Класична їжа бідняків. Основні складові – білі овочі: картопля, цвітна та білокачанна капуста з морквою й горохом. Заливають томатною пастою. Часто суп їдять на вечерю з яйцем-пашот і сиром із козячого чи овечого молока – джбейною.
2. Торта тал-лампукі – пиріг із рибою махі-махі. Її м'ясо схоже за смаком на тунець. Називають ще лампукою або дорадою. Водиться між Мальтою й островом Гоцо з кінця серпня до початку листопада. В пиріг, крім риби, додають шпинат і оливки. Кожна мальтійська сім'я має свій рецепт пирога.
3. Тімпану готують для недільного обіду. Страва прийшла з острова Сицилія. Підсмажують фарш зі свинини, яловичини та курячої печінки. Заливають томатною пастою й бульйоном. На дно форми викладають тісто, зверху виливають м'ясний соус, перемішаний із макаронами пенне та яйцями. Накривають ще одним шаром тіста й запікають. Тімпану також їдять на Різдво – після індички.
4. Пастіцці – традиційні мальтійські пиріжки з тіста філо, круглі чи у формі ромба. Начиняють сиром із залишків після приготування моцарели – рікотою й гороховим пюре. Рецепт вигадали у XVIII ст. Продають із яток.
5. Фенката, або тушкований кролик, вважався "яловичиною для бідних" у середні віки. Полювання на зайців і кролів було поширене заняття, поки лицарі cвятого Іоанна не заборонили його. Страва стала популярною після скасування заборони. Фенкатою називають дві страви. Перша – це спагеті із рагу з кролика з травами та вином, друга – м'ясо кролика із соусом, яке подають із горошком і картоплею.
6Хлібний пудинг у XVIII ст. робили із залишків хліба. Для бідних мальтійців він був головною їжею. Шматки черствого хліба змішували із цукатами, шоколадом і родзинками. Заливали молоком і додавали яйця. Приготування страви займає багато часу. Годину треба вимочувати хліб і ще 40 хв – запікати.
7Кварезімаль – горіхове печиво без яєць і тваринних білків. Рецепт вигадали госпітальєри, члени лицарського ордену римо-католицької церкви. Печиво їли в дні посту – середу й п'ятницю. Назву так і перекладають – "сорок днів посту". Традиційно готують із мигдалем, медом і спеціями. Бісквіт ріжуть на палички завдовжки 15 см. Зверху прикрашають подрібненими горіхами – фісташками або мигдалем. Печиво популярне в період передвеликоднього посту.
1 
1
Коментарі