Колупатися в носі, по-моєму, дуже філософсько - Ірена Карпа

 

Коли Ірена Карпа востаннє

Взувала каблуки

16 вересня на Форумі видавців у Львові, коли модерувала зустріч із норвезьким письменником Ерландом Лу. Вирішила вдягти чорну сукню, таку - десь по коліна. Туфлі на каблуках єдине, що до неї пасувало. Цінник із сукні відривала на ходу. На підборах теж була ціна, я її не зірвала. Якби десь задерла ногу, то виглядала би стандартною бичкою з 1990-х - ті лишали лейбочки "для красоти".

Цілувалася

Якщо по-справжньому і сильно, то з чоловіком днів 10 тому в Піренеях. А так часу не вистачає. Важко це робити на бігу з двома дітьми в руках і псом, що смикає повідок в інший бік.

Лаялася

Кілька годин тому. Це я роблю частіше, ніж цілуюся. Принесли мені якийсь галімий бутерброд на сніданок. То треба мати особливий талан, щоб у Львові напоротися на погану їжу.

Курила

Минулої осені - індонезійські цигарки "Гудан гарам" у Гімалаях. Із гвоздикою та корицею. Я по-справжньому не курю, просто пускаю дим. Від індонезійських залишився на губах солодкий присмак.

Пила горілку

Позаторік в Яремчі з батьками. Дивилися якийсь комедійний серіал, пили горілку, запивали пивом і ще щось їли. Дивно, але на ранок голова не боліла.

Їздила поїздом

Позаминулої весни у Франції вагітною - від Парижа до Орієнта. Навідувала подружку біля Атлантичного океану. Було дуже гамняно, тоді якісь страйки йшли на залізниці. Той сраний швидкісний поїзд їде 300 кілометрів на годину і мав домчати за 3 години. А приповз ледве за 6 чи 7. Не працювали кондиціонери в закупорених вагонах. Не можна було купити гарячої їжі в кафе. З горя літні француженки казали бармену: "Хіба мсьє не може зробити нам гарячого бутерброда? Він же і сам такий гарячий". Бармен дуже сильно дратувався й червонів.

Билася

2006 року - на Форумі видавців зі своїм добрим другом Гришею Охотіним. Посперечалися про фільм Кім Кі Дука "Весна, літо, осінь, зима... і знову весна". Я казала, що стрічка класна, відстоювала буддизм. А Гриша щось ніс про християнську мораль. Я вибила йому трохи щелепу, а він мені поставив кілька синців на гомілках. Валялися на підлозі, за волосся дерли одне одного. Потім поїхали пити коньяк із Юрком Покальчуком.

Молилася

Удома в Києві, перед від'їздом до Львова. Я на дорогу завжди молюся. Маю наївну таку молитву ще з дитинства, подружка Юлька з Черкас навчила, років у 10. Вона начисто забирає нервовість: "Ми в путі, Ісус Христос впереді, Мати Божа позаді, ми посереді. Господи, путь нам благослови".

Фарбувала волосся

Два тижні тому в Барселоні. Збиралася їхати в Україну, а подружка каже: "Давай пофарбую, щоб ти не позорняково їхала "на бідні села". Купили фарбу, яка називалася "темний каштан". А в результаті вилізла якась чорна ніч. Тому спочатку ходила в образі арабської жінки.

Колупалася в носі

Секунду тому. Я люблю колупатися в носі, зубах, очах, вухах. Погано, що культура це забороняє. Розумію, що харкатися некрасиво. Але колупатися в носі, по-моєму, дуже філософсько.

Показувала середній палець

Два дні тому - з вікна машини. Якась тьолка-овца їхала в нас із Норманом на хвості. Ми зупинилися, пропускаючи пішоходів на переході, а вона заходилась істерично піпікати. Напевно, поспішала на найважливішу в світі справу - солярій.

×