середа, 02 травня 2018 18:51

Камішімо одягали на роботу до замку князя

Шість речей із колекції Ангели Бетельгейзе

1. Кімоно для офіційних заходів – фурісоде

Це аналог вечірньої сукні. "Соде" – рукав, "фурі" – частина, яка з нього звисає. Якщо вона довга, це означає, що жінка молода й незаміжня. Літнім дівам фурісоде не можна вдягати. Воно асоціюється з дитиною, свіжістю, юним віком. Вважається, що довгий "фурі" притягує щастя. У XVII столітті подібні кімоно інколи носили парубки. Це свідчило про багатство власника, бо таке вбрання коштувало дорого.

Моє фурісоде пошите з шовкового сатину. На ньому зображені квіти у вазах, гілки сливи, сакури. На темно-синьому тлі квіти неначе світяться. Сріблястий пояс додає прохолоди. Таке кімоно вдягають після Нового року. Восени вже не носять, адже має малюнки з весняними мотивами.

Нове фурісоде коштує від 10 до 20 тисяч доларів. Своє купила за майже 200 доларів у крамниці вживаних кімоно.

  Ангела БЕТЕЛЬГЕЙЗЕ, 25 років, викладач з одягання кімоно – кіцуке. Народилася 28 травня 1992-го в Києві. Батько працював у Міністерстві внутрішніх справ, зараз – на пенсії. Мати – приватний підприємець. Навчалась у Національному університеті імені Тараса Шевченка, на фізичному факультеті. Захопилась японськими бойовими практиками. Зокрема, мистецтвом володіння мечем катана та айкідо. Їздила до Японії вивчати традиційний танець, гру на народному музичному інструменті сямісен і чайну церемонію. Викладає мистецтво вдягання кімоно – кіцуке. ”У кімоно близько 10 елементів. Навчаю одягати їх правильно. Додаю теорії, адже є сезонний одяг і багато правил компонування. У Києві мої заняття відвідують і японці”. Три роки збирає традиційний японський одяг. У колекції має майже 1,5 тисячі предметів. Самих кімоно – близько 300. ”Є два способи придбати кімоно. Перший – нове в крамницях. Там приміряють заготовку. Потім підганяють її під людину. Другий спосіб – купити вживане. Це значно дешевше. На барахолках чи в антикварних крамницях кімоно може коштувати 100 доларів.  Грає на контрабасі, віолончелі, скрипці й фортепіано. Слухає композиторів Йоганна Баха, Ґеорга Генделя, Едварда Ґріґа. Улюблені письменники – Михайло Булгаков та Рюноске Акутаґава. Неодружена
Ангела БЕТЕЛЬГЕЙЗЕ, 25 років, викладач з одягання кімоно – кіцуке. Народилася 28 травня 1992-го в Києві. Батько працював у Міністерстві внутрішніх справ, зараз – на пенсії. Мати – приватний підприємець. Навчалась у Національному університеті імені Тараса Шевченка, на фізичному факультеті. Захопилась японськими бойовими практиками. Зокрема, мистецтвом володіння мечем катана та айкідо. Їздила до Японії вивчати традиційний танець, гру на народному музичному інструменті сямісен і чайну церемонію. Викладає мистецтво вдягання кімоно – кіцуке. ”У кімоно близько 10 елементів. Навчаю одягати їх правильно. Додаю теорії, адже є сезонний одяг і багато правил компонування. У Києві мої заняття відвідують і японці”. Три роки збирає традиційний японський одяг. У колекції має майже 1,5 тисячі предметів. Самих кімоно – близько 300. ”Є два способи придбати кімоно. Перший – нове в крамницях. Там приміряють заготовку. Потім підганяють її під людину. Другий спосіб – купити вживане. Це значно дешевше. На барахолках чи в антикварних крамницях кімоно може коштувати 100 доларів. Грає на контрабасі, віолончелі, скрипці й фортепіано. Слухає композиторів Йоганна Баха, Ґеорга Генделя, Едварда Ґріґа. Улюблені письменники – Михайло Булгаков та Рюноске Акутаґава. Неодружена

2. Чоловічий комплект – камішімо

Моєму камішімо 100 років. Знайшла на розпродажі. Цей костюм самураї носили поверх кімоно. Складається зі штанів – хакама та накидки – катагіну, що формує широкі плечі. Комплект пошитий із конопель. На тканину нанесені дрібні білі крапки. Цей дизайн імітує шкіру ската. Штани хакама нагадують спідницю. Бувають із розрізом чи у формі шароварів. Самураї їх одягали, щоб їздити верхи. Хакама могли бути значно довшими за ноги, тканина волочилася. Такі носили при дворі. Вважали, якщо самурай стане буйним, його буде легше схопити за ці штани.

Подібний до камішімо одяг з'явився в гардеробі самураїв у XV столітті. Його остаточний вигляд формувався впродовж наступних 200 років.

На накидці є герб сім'ї – камон. Малювали на спині, плечах і штанях. Камішімо можна порівняти з сучасним діловим костюмом, бо його вдягали на роботу до замку князя.

Синтетичне камішімо сьогодні коштує від 600 доларів. Комплекти вдягають у театральних виставах. У нього вбираються й жінки, коли виконують чоловічі ролі.

3. Традиційна перука – ніхонгамі кацура

Це металева конструкція, в яку кріплять справжнє волосся. Воно тримається на воску. Імітує давню зачіску гейш і наречених. Із кімоно завжди носили об'ємну зачіску. Аристократки додавали кілька прикрас із дорогих матеріалів. Куртизанки натикували побільше яскравого.

Зачіска має складну будову. Спереду, з боків, ззаду і зверху на маківці виділені прядки. Вони міцно стягнуті паперовою ниткою. Під волосся інколи підкладають щось для форми. Такі зачіски робили раз на тиждень. Були важкими, тому в жінок після 40 інколи з'являлася лисина. Гейші вдягали перуки на роботу. У повсякденні ходили з простішими зачісками.

Зараз японки на весілля також одягають перуку. Їх орендують, як і кімоно. Найкрасивішим вважають синьо-чорне волосся.

Перука зберігається в дерев'яному футлярі з вертикальними дверцятами. Придбала її торік в Японії. Не могла здати в багаж чи взяти в салон, бо завеликий футляр. Відправила японською поштою до України.

Одного разу надала перуку музею для експозиції. Вітрину не закрили, і волосся припало пилом. Тепер носити не можу, бо пил змішався з воском.

4. Старовинне кімоно – кацугі

Таке вдягають на голову. Знатні дами в XVII–XVIII століттях носили їх, коли треба було сховати обличчя від сонця чи непомітною вийти в люди. Деякий час воно було повсякденним. Зараз кацугі можна побачити лише під час виконання традиційних танців.

Моє кімоно виготовлене на початку XIX століття. Для чого його пошили – невідомо. Не схоже на ті, які використовують у театрі. Для сцени не підходить, бо непрозоре: на тканині чорного кольору намальовані туман і квіти.

5. Кімоно, подароване вчителем, – хомонґі

Рік тому відвідувала японську школу традиційних мистецтв. Вчилася грати на музичному інструменті сямісен. На перших уроках тільки слухала. Зрозуміла, як грати. Почала заглядати в ноти. Учителька здивувалася, що так швидко опанувала. Подарувала за це інструмент і два кімоно. Одне – хомонґі – чорного кольору. На ньому зображені гілки плакучої сакури з різнокольоровими квітами. Малюнок виконаний у техніці шиборі. Перед фарбуванням тканину скручують. Тому деякі ділянки залишаються незафарбованими. Потім накладають інші кольори. На кімоно також є позолота. Унизу нанесені білі крапки, ніби біжить вода.

Це хомонґі зберігаю в кількох шарах волокнистого японського паперу.

6. Кімоно гейші – хікізурі або сусохікі

"Хікі" означає "волочити". Кімоно тягнеться підлогою. Таке носять гейші з ХІХ століття. Зараз його ціна може сягати 100 тисяч доларів. На нього йде багато тканини. Строгий малюнок наносять високоякісними барвниками.

Моє хікізурі шовкове. На блакитному тлі зображені білі квіти. Довго намагалася дізнатися їхню назву. Ніхто з японців не міг сказати. З'ясувала, що це байкамо – квіти, які ростуть у воді. Нагадують жасмин, а стебло – кріп. Байкамо ростуть лише в чистих водоймах. В Японії вони збереглися лише в кількох місцях.

Хікізурі вдягають для виконання танців. Мені його подарував продавець у магазині вживаних кімоно.

Зараз ви читаєте новину «Камішімо одягали на роботу до замку князя». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути