Станіслав Панюта ходить по стропі на висоті 150 метрів
Хайлайн починається на висоті 8–10 метрів від землі. Це підвид слеклайну (ходіння по стропі на незначній висоті над поверхнею. З розвитком умінь воно переходить у біг, стрибки, акробатичні трюки. – Країна), який відрізняється травмонебезпечністю. Ходимо по стропі завширшки 1 дюйм, тобто 2,54 сантиметра. У слеклайні стрічку натягують не вище коліна – можна зістрибнути. Тут так не вдасться.
Якщо повісити стропу недостатньо високо – приміром, за 4 метри від землі, – страховка під час падіння спрацює, але, скоріш за все, вдаришся головою об землю.
Стропу потрібно підігнати під свій центр ваги м'язами ніг та спини. Руки зігнуті на рівні плечей, варто нахилятися вліво-вправо – для балансу. Тіло має бути розслаблене.
Що складніша стропа, то важча музика в навушниках. Як правило, рок. Зазвичай дивлюся в кінець стрічки. Концентруюся на музиці і власних рухах. Навчився абстрагуватися від усього.
Можна зупинитися, постояти. Присісти чи прилягти на стропу. Спочатку було страшно. Потім зрозумів: страх виникає, коли приходиш у незнайому сферу. Із досвідом він зникає.
Слеклайном займаюся п'ять років, хайлайном – чотири. Розвинув концентрацію, покращив фізичну форму: тут задіяні м'язи спини, бокового преса, плечей, ніг.
Навіть спортсмену за перший раз стропу пройти не вдасться. Потрібні м'язи не розвинені, бо ходив лише по землі, яка не качає. Але навчитися може кожен.
Стропа коштує від 1 до 4 євро за метр, поліспаст (пристрій із кількох рухомих блоків. – Країна) для її натягування – 3 тисячі гривень, плюс страховка. Замовляємо в Німеччині, Чехії, Франції. Якщо хайлайном займається компанія з чотирьох осіб і спорядження брати на всіх, суму на кожного можна порівняти з ціною велосипеда.
В Україні хайлайн з'явився в 2007–2008 роках, в Європі – у 2000-х, в Америці – у 1980-х. Там є великі спільноти, школи, де можна подивитися, як це зробити правильно. В Європі хайлайн – вид спорту, а в Україні на нас тицяють пальцями, кажуть: ідіть у цирк.
У Дніпрі хайлайном займаються людей 10, по кілька – в Кривому Розі, Києві, Нікополі, Мелітополі, Одесі. Усі дружимо в мережі. Моніторю фотографії. Якщо бачу помилки – пишу і раджу, як краще.
Двоє хайлайнерів із Франції та Чехії пройшли стропу понад кілометр на висоті 600 метрів у горах Франції – світовий рекорд.
Мій рекорд – стропа довжиною 80 метрів. Була натягнута на висоті 25 метрів у Запоріжжі навпроти Хортиці. У Криму в Форосі йшли на висоті 150 метрів. Біжу зі швидкістю 1 метр за секунду.
Ходив уночі з ліхтариками на висоті 100 метрів. Не бачив нічого. Просто рухався по стрічці в темряву.
Розрив страховки неможливий, бо вона дублюється. Максимум, що може статися, – впадеш на страховку, заб'єшся, подряпаєшся стропою.
Новачкам варто надягати джинси і щось із закритими рукавами, бо коли зриваються – в польоті отримують подряпини. Я ходжу босоніж. Взуваюся тільки взимку.
Раніше їздили в Крим, тепер – у Буцький каньйон на Черкащині, шукаємо відповідні промислові об'єкти. У Кривому Розі між опорами Червоного мосту натягуємо на висоті 30 метрів. У Дніпрі – на Монастирському острові. У Києві – на Пішохідному мості. Там краще ходити з плеєром, бо доки рухаєшся по стропі, чуєш купу коментарів від перехожих.
Кілька разів навішували на закинутому готелі "Парус" (29-поверховий недобудований комплекс на набережній Дніпра. – Країна). Це – приватна власність, але за нею ніхто не дивиться: залазили, робили відеозвіти. Раз бабуся собаку вигулювала, побачила нас і викликала міліцію. Ті не могли нічого зробити: готель їм непідконтрольний, тому сповістили сторожа внизу. Ліфт не працює – він вирішив до нас не підійматися.
На першому хайлайні варто ставити мету не пройти стропу, а зірватися разів 20. Повиснеш на страховці – і звикнеш, що це не страшно. Тоді думатимеш про те, як іти, а не про те, що буде, коли полетиш донизу.
Навішуємо стропи і тренуємося раз чи двічі на тиждень. Безкоштовно навчаємо перехожих. 73-річний чоловік регулярно намагається ходити по стропі. Йому вдається. За радянських часів займався спортом, ходив по канату.
2 
1
Коментарі