Гільзу 1938 року від снаряда 45-го калібру для радянської протитанкової гармати знайшов під час весняних робіт у полі лучанин Святослав Матвійчук. Була закрита дерев'яним корком. Всередині лежали дитячий часопис "Орленя", книжка і шматок картону з намальованим тризубом. Усі артефакти в поганому стані, папір розсипається.
Журнал "Орленя" виходив під час нацистської окупації Волині. Такі видання тоді використовували як підручники чи додаткові матеріали на уроках у школах. На відміну від підручників, виданих у Радянському Союзі, вони не були наповнені пропагандою.
По вцілілих сторінках книжки вдалося визначити, що це історія України. Імовірно, її видали в міжвоєнні роки чи вже під час окупації. Добре зберігся 29-й розділ "Іван Мазепа. Третя війна з Московщиною". Тут є біографія гетьмана і його портрет: "Був з української шляхти. За молодих літ проживав на дворі польського короля, багато їздив по чужих краях і здобув собі широку освіту…" Є розділ про Брюховецького, в якому вказано: "Той зараз згодився здавати московським залогам на Україні хліб й усякі харчі, відступив цареві більшу часть грошей, що до того часу лежали у військовій скарбниці". Про кошового Івана Сірка йдеться: "Був найбільший ворог Турків і Татар".
Гільзу та розміщені в ній артефакти Матвійчук передав у Волинський краєзнавчий музей.
– Очевидно, що людина, яка ховала ці матеріали, була освічена й патріотична, – каже науковий працівник музею Богдан Зек, 33 роки. – Ховала їх уже після окупації краю совітами, аби убезпечити себе від репресій. Точно розуміла їхню цінність і планувала їх використовувати потім, інакше спалила б. Ми опрацьовуємо матеріали, оцифровуємо їх, а тоді розмістимо в експозиції.
3 
1
Коментарі