Кам'яну форму для виготовлення прикрас знайшли археологи влітку минулого року. Працівники Академії наук проводили розкопки на території городища поблизу села Пастирське Смілянського району Черкаської області.
Форма датується VII–VIII ст. Виготовлена з пісковика. Її використовували для відливання підвісок. Вона невелика – 5 см по найширшій стороні. У вирізьблені обриси заливали бронзовий сплав – мідь, свинець та олово. Готова прикраса була подібна до арки. Зверху та знизу мала округлі вушка, за які її пришивали до одягу. Знахідку передали в обласний краєзнавчий музей.
Перші жителі в околицях Пастирського – скіфи – з'явилися в VII ст. до нашої ери. Пізніше поселення занепало. У VII ст. нашої ери тут оселилися нащадки слов'ян, які раніше жили на Подунав'ї. Звідти їх витіснили войовничі булгари.
– У ті часи оздоби були популярні, як і тепер, – каже співробітниця музею Тамара Кургіна-Коваленко, 46 років. – Окрім естетичної функції, мали і практичне значення. Фібула тримала на тілі плащ. Сережки захищали вуха. Браслети й персні повідомляли про соціальний статус і достаток. Найчастіше їх робили з бронзи й низькопробного срібла. Створювали за подобою того, що бачили навколо, – інших людей, тварин, рослин. Популярні були зіркоподібні прикраси й ті, що нагадували сонечко.
Рештки городища розкопав Вікентій Хвойка 1898-го. Відтоді тут регулярно влаштовують археологічні розкопки. Знайшли багато гончарного посуду, ковальських виробів і прикрас. Але таку форму відшукали вперше.
– Хто носив вироби цього ювеліра, чоловіки чи жінки, невідомо, – говорить Тамара Кургіна-Коваленко. – У цієї культури було заведено спалювати небіжчиків. Тому не збереглося жодного поховання.
3 
1
Коментарі