Захар, 27 років, лікар-реаніматолог. Виступає за легалізацію куріння конопель. Два роки вирощує їх у себе в квартирі в шафі, яку замикає на ключ. Живе в одному з обласних центрів Західної України. Одружений, має 2-річного сина
Курити коноплі я почав у дев'ятому класі. Після останнього дзвоника пішли з хлопцями до лісу й курнули якихось найдешевших. Ефекту не відчув.
Нормально покурив на третьому курсі в університеті. Коноплі - маленьку шишечку - приніс однокурсник-хірург. Він вирощує їх собі в полі. Ми, шестеро, накурилися. Була досить мала доза, але велика концентрація ТГК (тетрагідроканнабінол. - "Країна"). Гребло так, що хотів, аби та дія скоріше скінчилася. Було дуже страшно. Не знав, що зі мною коїться, чи правильно поводжуся - так винесло мозок.
У реанімації працював добами. Бувало, цілу ніч бігав і навіть не мав коли перекусити. А зранку треба було йти на пари. Від перевтоми не міг заснути. Почав пити пиво, щоб розслабитися. Спочатку пляшку, потім - дві. Відчув, що стаю на слизьку дорогу, бо пиво роблять з усіляких порошків. Вирішив: краще для розслаблення куритиму коноплі.
Після того дахозриву захотів поекспериментувати з пропорціями. Вивчив свій стан під коноплями: знімав себе на камеру, записував думки. По мені легко помітно, що накурений - очі стають червоні. А хлопці ходили на пари, вчилися, здавали теми. Я не міг би зосередитися. Мені тяжко думати, виконувати розумову роботу. А фізичну - легко, особливо в селі. Город скопав, і не помітив.
Коли курю, з'являються цікаві думки. Але за секунду їх забуваю. Нова думка виникає і налазить на стару. Було таке, коли говориш з кимось і не пам'ятаєш із чого почав. Розмова жваво йде, але не тямиш - про що. Якась постійна амнезія.
В курінні найцікавіший стан - "пріход" - зміна реальності, чіткий перехід від одного стану до другого. Чим менше ти перед тим курив, тим краще відчуваєш той "пріход".
Якщо не спланував дня, а зранку курнув, то нічого вже в той день не зробиш.
Я пробував курити день у день, інколи - по два рази на день. Вже за тиждень-два забиваються рецептори, і кожного наступного разу треба цілий корок, а то й два скурити, щоб відчути ефект. Тоді краще почекати з місяць, щоб рецептори очистилися.
Курити треба "жінок" і бажано ще не запилених. Такі найсильніше вставляють
Коли накурювались і їздили в гори, я такі бачив речі! Полонина і далеко - ліс. Той ліс бачив в усіх деталях, як багато пікселів. Міг побачити, що там ще вдалині за лісом. Міг фокусувати зір туди-сюди.
Є три основні види конопель: індіка, сатіва і рудераріс - дичка. Найкраща індіка, там найвища концентрація ТГК - 20 відсотків може бути. Сатіва росте велика і менше гребе. Від дички майже ніякого ефекту. Зараз переважно схрещують сатіву й індіку. Але гібриди краще не курити, бо не знати як можуть подіяти.
Пробував виділяти концентрований ТГК із дички. Коноплі вимочував у спирті, потім відціджував і випаровував. То дуже небезпечна справа, бо пари легкозаймисті. Я те все робив на кухні. Пари загорілися, ледь кухню не спалив. Виділив чистий ТГК на кінчику ножа. Воно таке, як масло, тільки чорне. На смак дуже противне - ніби смола. Ми з дружиною з'їли той гашиш. Настя казала, що її ще на другий день гребло. Спочатку боялася дивитися в дзеркало - не знала, що там побачить. А потім стрибала і кричала, що може дістати стелю.
Дружина курила зі мною час від часу. Але зараз уже - ні. Хочемо другу дитину. Коноплі потрібно місяць виводити з організму. І ще плюс півтора місяця утворюються нові сперматозоїди. Мені треба місяців зо три утримуватися від куріння.
Якось поїхали до Настиної бабці в село. Та показує город: "Захаре, а знаєш, що тут таке? Тут наркотик". Бабця маку собі насадила, а коноплі їй як бур'ян - не знала, що то таке. Я наламав гілочок, узяв насіння. Виростив удома деревце з насінини. Нам із дружиною його на півроку вистачає.
Коли Настя була вагітна, зробив у шафі міні-гроубокс - теплицю. Воно їй смерділо страшно, коли починало цвісти. Мені не смердить. Щоб від тебе почули запах конопель, треба дихнути на людину. Я пару разів на маму дихав накурений, і вона ні про що не здогадалася.
Хотів рослину в підвал перенести, але там люди ходили - питали, чого світло світиться. Переніс усе до швагра. Тепер вирощую в себе на балконі. Але якщо з балкона густий запах конопель, на вулиці одразу засічуть. Друга, який вирощує на балконі, певний час рятувала сусідка. Любила на балконі духатися старими радянськими парфумами "Красная Москва".
Зробив для деревця спеціальну шафу: світло кожні 12 годин вмикається й вимикається автоматично. Мама питалася, що в тій шафі. Я її замикаю.
Коноплі є двостатеві - чоловічі й жіночі рослини. Курити треба "жінок" і бажано ще не запилених. Такі найсильніше вставляють. "Чоловіків" теж можна курити. Але в них смоґ більший - шкідливо й майже не гребуть.
Коли накурюєшся, дуже сильний апетит. Соку хочеться, солодкого, шоколаду. Але я схуд від куріння. Їжа не засвоюється, транзитом проходить.
Коли накурений - намагаюся себе контролювати, щоб адекватно виглядати в очах інших. Дружина каже: коли накурена мила посуд, руки були як ватяні. Не відчувала твердості, боялася впустити тарілку.
Якщо курити багато, чорніють зуби.
З легких наркотиків часто переходять на важчі. Я теж хочу попробувати важчих.
Покурити класно з бодуна на другий день. Якщо ввечері бухав, то вранці знеболює і на 2 години відтерміновує відходняк.
Як є коноплі, то тяжко себе стримати, щоб не курити. Але якщо нема - не йду десь і не шукаю.
При розсіяному склерозі нічого так не помагає, як коноплі. Але треба курити досить довго. За раз не вилікує. В деяких країнах виробляють препарат із конопель для лікування розсіяного склерозу - переважно для літніх людей. У Канаді поширені медичні коноплі, які можна виписати в аптеці і вживати з лікувальною метою. У Чехії законодавчо дозволено вирощувати три рослини вдома і 2 грами конопель можна при собі мати.
Дітям і підліткам курити коноплі не можна в жодному разі. Я теж заскоро почав. Це може робити людина, яка має професію, роботу. Для себе зрозумів: коноплі добрі, якщо ти старший за 21. Раніше - ні.
Дружина вже намагається не курити і мене віднадити. Але не боронить, бо знає - це моє захоплення. Сподівається, що колись я цим перехворію.
2 
1
Коментарі
1