Владислав Закордонець пересадив нирку 14-місячному хлопчику
Першу операцію провів на четвертому курсі інституту. 36-річна пацієнтка мала гострий апендицит. Зазвичай такі втручання проводять під загальним наркозом. Цій жінці робили під місцевим – через проблеми з серцем. Для студента це було непросто.
Люди одружуються заради пересадки. За часів президентства Януковича звернулися два подружжя. Надали свідоцтва про шлюб і підписали документ, що погоджуються стати донорами. А згодом заявили в прокуратуру, що продали свої нирки за 10 тисяч доларів. Правоохоронці визнали їх потерпілими. У злочині спробували звинуватити медиків. Судова тяганина триває дев'ятий рік.
Якось звернулося подружжя. Згодом з'ясувалося, що один із них – транссексуал. Операція зі зміни статі – дуже серйозне хірургічне втручання. Робити пересадку не ризикнули.
Якщо донором для дитини можуть бути і мама, і бабуся, то стараємося спочатку пересадити бабусину нирку. Щоб залишився запасний варіант, якщо знадобиться повторна операція.
У Білорусі активно розвивається трупна трансплантація органів. Для українців це коштує 70 тисяч доларів. Білорусів оперують безкоштовно. У Росії операція для українців обійдеться в 90 тисяч доларів. В Іспанії чи Німеччині – від 120. Чим далі на захід, тим дорожче.
Торік в Україні зроблено 126 операцій із пересадки нирок. І лише у двох випадках орган був від померлих. Не дуже хочеться заради порятунку життя оперувати здорову людину. Бо операція – це завжди ризик.
Іноді люди кажуть: "Хочу, щоб після смерті мої органи забрали на донорство". Ми не можемо зробити цього: в Україні ця система не працює. Згоду на пересадку після смерті можуть дати лише родичі. Але в такий момент їм не до цього – емоції беруть гору над здоровим глуздом.
Батько і мати дали згоду на забір органів їхнього померлого сина. Операція зроблена. А за якийсь час до суду звертається вдова: "Мене про це ніхто не запитував". Як діяти в такому випадку, у законодавстві не прописано. Взяти згоду в усіх родичів померлого неможливо, бо мало часу.
Один донор може врятувати до десяти людських життів: дві нирки, серце, підшлункова залоза, печінка, яку можна розділити навпіл, очні роговиці. В італійських лікарнях висять таблички з написом: "Наші органи не потрібні на небесах, вони потрібні на землі".
Термін життя донорського серця – до чотирьох годин, печінки – до 12. Найживучішою є нирка – її можна пересадити впродовж доби. Але чим менше минуло часу з моменту вилучення, тим менша ймовірність ускладнень у пацієнта.
Час від часу звертаються диваки. Пишуть: "Хочу віддати нирку". Детально відповідаємо: "Відповідно до українського законодавства, можете віддати нирку лише своєму родичу, якщо той потребує пересадки". За якийсь час отримуємо новий лист: "Я не просто так хочу віддати. Мені гроші потрібні". Пояснюємо, що за продаж органів саджають у в'язницю.
Операція з пересадки нирки від померлого триває дві-три години. Від живого донора – удвічі довше.
Буває, донорський орган відторгається через деякий час. Люди наважуються на повторну пересадку. Був пацієнт, якому трансплантацію нирки робили тричі.
У дітей з нирковою недостатністю відсоток летальних випадків вищий, ніж серед дорослих. Малим складно пережити первинну терапію – перитонеальний діаліз. Люди після 25 років переносять його легше.
Найменшому моєму пацієнту було 14 місяців. Хлопчик важив 7800 грамів. Донором стала мама. Наприклад, у Білорусі таким діткам пересадки не роблять, там є обмеження за вагою – від 20 кілограмів. Недавно цей хлопець із мамою приїздив на контрольне обстеження. Росте розумний і гарний.
2004-го потрапила 2-річна дівчинка в дуже поганому стані. Батьки не могли бути донорами. З-поміж родичів найбільше підходив рідний дядько. Він погодився. Орган прижився. Зараз дівчинка нічим не відрізняється від ровесників.
Після операцій сплю міцно. Задоволений, що врятував людське життя.
2 
1
Коментарі