Туристи варять сосиски в гейзерах

В Ісландії ландшафт змінюється кожні кілометрів 10. Перед очима то зелені луки, то мертві простори вулканічного походження, то сніг, то чорний пісок. На острові майже немає дерев, тому здається, що потрапив на іншу планету.

Туристи переважно орендують авто або кемпер – "будинок на колесах". Їжу готують здебільшого на багатті чи на пальнику.

У кемпінгах є кухні та місця для гриля, душові й туалети. Там, де велика геотермальна активність, гарячий душ – безкоштовний. Поблизу льодовика термальних джерел немає, тому воду нагрівають електричним бойлером. Потрібно заплатити близько $5 за 5 хвилин.

Навколо острова пролягає головна дорога країни – траса №1. Уздовж неї розташовані водоспади, гейзери, вулкани, льодовики, фіорди. На півдні – пляжі з чорним піском, водоспади, термальні джерела. Майже всі починають маршрут з цієї частини острова. Із Золотого кільця – відрізка дороги, що колом огинає націо­нальний парк з озерами, долину гейзерів і потужний водоспад.

 

Ісландія розташована на розломі двох тектонічних плит. На одній знаходиться Північна Америка, на другій – Європа. Великий розлом створює унікальний ландшафт у парку Тінґветлір.

У долині гейзерів видно, як вода виривається з-під землі щокілька хвилин. Перед тим найбільший гейзер Строккур наче збирається з силами: вода бурлить і плюхає на ­поверхні. Його виверження може сягати 80 м. Недалеко – водоспад Ґульфосс, що скидає тонни води за хвилину. На відстані 200 м можна змокнути від бризок. Далі уздовж дороги – десятки водоспадів різної висоти і форм.

Місцевість неподалік міста Вік на південному узбережжі острова популярна завдяки базальтовим стовпам. Їх природа виклала у формі великого орга' на на чорному вулканічному піску. Далі ландшафт змінюється на великий простір, покритий тисячолітньою мерзлотою – льодовик Ватнайокутль. Він щодня скидає замерлі брили льоду в лагуну Йокюльсарлон. А вона виносить їх у відкритий океан.

Після льодовика можна зробити коло країною й побачити північну частину острова.

На заході радять відвідати зелені фіорди Вестфірдір та півострів Снайфедльснес – із природними арками на березі океану і скелями.

Найкраще подорожувати Ісландією влітку. Хоча погода тут завжди мінлива. Влітку – плюс 10–15 градусів із сильним вітром. Дощ може лити кілька разів протягом дня. Іноді можна застати сніг. Ісландці кажуть: "Якщо тобі не подобається погода, почекай 5 хвилин". Тому в подорож із собою варто взяти куртку і штани, які не промокають та захищають від вітру, шапку й рукавиці. Вони знадоб­ляться і влітку.

Весною чи восени можна побачити північне сяйво. Щоправда, в цю пору може бути багато снігу, тому деякі ділянки доріг закривають для транспорту.

Із кінця квітня до середини серпня в Ісландії триває полярний день. Ніч більше нагадує хмарний ранок чи перші сутінки. Сонце починає сідати за горизонт, але за мить піднімається знову. Під час білих ночей можна довго гуляти.

Одно- і двоповерхові дерев'яні чи кам'яні будинки на вузьких вулицях у столиці Рейк'явіку є лише в середмісті. На околицях – сучасна забудова. Домінують камінь, скло і дерево. Хмарочосів немає. Дахи будинків пофарбовані в яскраві кольори – бордовий, червоний, жовтий.

Традиційні будинки з травою і мохом на даху є поблизу водоспаду Скоґафосс. У таких жили з XVIII ст. і до 1979 року. Кілька будинків перенесли у селище Скоґар і створили музей. На першому поверсі – хлів чи майстерня, а на другому – спальня. Дерев'яною є лише передня стіна – з дверима й вікнами. Решта стін – з каміння і без вікон. Дах має каркас із дерева, покритий пласкими кам'яними пластинами.

Плавання – один з основних іспитів у школі. Це вміння допомагає виживати на острові.

У теплих джерелах прагне скупатися кожен турист. Зазвичай це – невеликі струмки. Можна самому вибрати температуру води: вище за течією гарячіше, а нижче – прохолодніше. Скупатися і приготувати сосиски на гейзері можна біля міста Квераґерді. Тут туристична мапа всіяна іконками маленьких гейзерів і термальних джерел. Головне – не обпектися: в кількох місцях температура води й пари досягає 100 градусів.

Варто бути готовим до дуже високих цін. Вони такі й для місцевих жителів. Чоловік на ім'я Олі, з яким розговорилася, розповів: в Ісландії обов'язково мають працювати обидва дорослі, інакше складно забезпечити сім'ю. При цьому майже кожен має дві машини: невелику – для міста і джип – для подорожей в центр острова.

Країна живе з риболовлі й туризму. Популярні серед ісландців делікатеси – ферментоване м'ясо акули і китовий стейк. Шматки риби кладуть у спеціальні камери під землю і залишають там на три-шість місяців. За цей час відбувається його ферментація. Потім м'ясо ріжуть кубиками і подають переважно зі шнапсом. Воно має запах аміаку, але смак – цікавий. Бажано – не нюхати перед їжею.

Ісландців 325 тисяч, із них 120 тисяч живуть у Рейк'явіку. Щільність населення – одна з найнижчих у світі. Знайти собі пару на острові непросто. Чимало хто доводиться одне одному ріднею. У країні є додаток для смартфонів. Увівши ім'я свого партнера, можна перевірити, наскільки далекими родичами ви є – у сьомому коліні, чи в третьому.

Поліцейські ходять без зброї, а тюрма в Рейк'явіку – у самому центрі міста. Це двоповерхова кам'яниця XVIII ст. В'язні скаржаться, що у вихідні бачать, як люди гуляють і п'ють пиво, а вони можуть лише грати в Play Station і дивитися телевізор.

×