Як минає ранок в Бориспільському аеропорту
П'ятниця, 9.20. У терміналі Бориспільського аеропорту двоє міліціонерів ведуть під руки п'яного пасажира. Він прилетів рейсом із Баку. На чоловікові біла футболка і чорні джинси. Йти з міліцією відмовляється. Пручається. Котить поперед себе візок із великою зеленою сумкою.
- Чего вы ко мне пристали? Вам что заняться нечем? Ваня, - гукає товариша, з яким познайомився в літаку. - Сколько им заплатить, чтобы отстали от меня?
- Господа офицеры, отпустите Петровича. Ему домой надо. Он ничего плохого не сделал. Просто с самолета не смог выйти. Там угощали хорошо. Ну сколько вам дать, чтобы вы его не трогали? - дістає з кишені гаманець.
Міліціонери ведуть чоловіка до виходу.
О 9.30 оголошують виліт літака до Антальї. До реєстраційних столів №14-15 біжить хлопець у квітчастих шортах й майці навиворіт. Там на нього чекає дівчина в зеленому сарафані й босоніжках на підборах.
- Проспав? Казала тобі, щоб учора лягав раніше. Що знов порнушку до ночі дивився?
- Не дивився я нічого. З роботи пізно прийшов. У бухгалтерки день народження, треба було остатися, щоб її привітати. Не бубни, успіємо.
10.10. У черзі на посадку до Антальї свариться молоде подружжя. Перед собою штовхають дві великі валізи.
- Таня, ти крем від засмаги запхай у сумку, бо його під час обшуку заберуть. Рідину на борт брати не можна.
- Славік, а вчора ти не міг це сказати. У сумці вже немає місця. Я засунула мамин купальник і свої тапочки. Крем не влізе, бо замок закрила намертво.
- Твоя мама набрала скільки лахів, наче на місяць їде. Як буде мене ще й на морі колупати, я її з балкона викину.
- Закрий свій рот. Я твоїх друзів терплю кожної п'ятниці, а ти мою маму не можеш тиждень потерпіти. Доставай білети, бо зараз вобше нікуди не поїдеш.
Жіночий туалет зачиняють на прибирання. Утворюється черга. Технічна перерва затягується до 15 хвилин. Двоє дівчат йдуть у чоловічий туалет
- А білети в мами. Де вона знов поділася?
- В туалет пішла.
- А вдома сходити не могла?
10.40. На виході з аеропорту запалює цигарку 34-річний іранець Алан. Сьорбає з високого пластикового стакану гарячу каву.
- Такси, молодой человек? - підбігає до нього товстий чоловік із рідкою чорною бородою. - Недорого такси на Киев. За 250 гривен довезу и помогу вещи к подъезду донести.
- Не надо. Я на автобусе поеду.
- Ну как хотите. У меня в машине есть кондиционер, и курить я позволяю.
Алан відвертається. Таксист підбігає до нього з іншого боку. Пропонує торгуватися. Вартість проїзду скидає до 200 грн.
Поруч стоять двоє хлопців із великими рюкзаками на плечах.
- Мені друг розказував: якщо маєш хорошу машину, то за день тут можна заробити 2 тисячі гривень, - говорить лисуватий. - У нього дядько колись тут катався на "Ланосі". Але треба ділитися з тими, хто тут уже по 20 років їздить. Вони всі точки тримають.
Повз хлопців проходять дві високі стюардеси у синій формі.
- Я в січні літав у Прагу, - згадує кучерявий. - Познайомився із стюардесою Оксаною. У неї такі форми! Сама худа, як дошка. Але груди на розмір третій потягнуть. Коли почала показувати, як одягати рятувальний жилет, усі чоловіки в кабіні роти пороззявляли.
Об 11.00 прилітає літак із Тбілісі. 44-річна Тала чекає на свого чоловіка Гургена, 50 років.
- Он к маме летал в Тбилиси, - розказує. - Она приболела. Возил ей отсюда лекарства, потому что в Грузии таких не нашли. Мне обещал из duty-free привезти духи Gucci . Они дешевле там на 100 гривен и точно не подделка.
Гурген вибігає на зустріч дружині. Цілує її в щоки й лоб.
- Две неделе тебя не видел, - обіймає за плечі . – Мама привет передавала. И записала четыре новых рецепта.
За півгодини з автобуса Київ - Бориспіль дістає багаж 35-річний Сергій Алексіюк з Івано-Франківська. Він летить до Барселони, столиці Каталонії. Працює там вісім років.
- В Україну їжджу щороку до батьків. Дружину й дітей забрав із собою чотири роки тому. Живемо у Жироні. Я працюю на м'ясозаводі, жінка - у ресторані офіціантом. Ми ніколи не купуємо харчі. Беремо тільки воду і соки. Мені щотижня до зарплати дають кілограм ковбаси і 2 кілограми м'яса. Жінка з ресторану приносить морепродукти й овочі. Коли до закінчення їх терміну реалізації залишається доба-друга, шеф-повар ділить їх між офіціантами й кухарями.
Пиво, воду й морозиво в кіосках біля терміналу продають удвічі дорожче, ніж у київських супермаркетах. До одного з них - довга черга.
- За світлим пивом на розлив можете не ставати. Його привезуть тільки в обід.
Черга скорочується вдвоє. Більшість беруть міні-хот-доги за 12 грн і мінеральну воду.
О 12.15 жіночий туалет зачиняють на прибирання. Огрядна жінка ставить біля дверей відро з водою і швабру. Утворюється черга. Технічна перерва затягується до 15 хв. Двоє дівчат ідуть у чоловічий туалет. Чоловіки чекають, коли вони вийдуть, - соромляться заходити. Біля їхніх дверей теж утворюється черга.
2 
1
Коментарі