середа, 24 лютого 2016 18:30

"Зі мною вийшли на зв'язок люди Коломойського. Сказали: може, потрібен викуп, то Ігор Валерійович дасть скільки треба"

Надія багато читає і працює руками – бо це допомагає зосередитись, – каже Віра Савченко, рідна сестра ув'язненої в Росії льотчиці Надії Савченко

Як Надія змінилася за півтора року в полоні?

– Ніяк. Як сказала її товаришка, журналістка зі Львова: "Вони її не те, що не зламали – вони її не надщербили". Змінилася лише геометрія обличчя, з'явився наліт смутку. Бачу це як архітектор: у людей, що були на Майдані чи в АТО, риси обличчя ніби опускаються.

Надя була готова боротися, бо почала робити це давно – з армійською системою. Не раз ходила до міністра оборони, просила дозволити літати. Посивіла сестра набагато раніше за останні події.

Які останні новини від неї?

– Адвокати кажуть, що залишився останній пазл: взнати, звідки був обстріл, від якого загинули бойовики та російські журналісти. Маємо вмовити свідків поїхати на суд. Це – артилеристи гаубиці Д-30. Усе решта вже відбулося й ляже в архіви. Тепер будь-хто – фашист, рашист чи цивілізована людина – зрозуміє, що Надя не винна. У цій справі з усіх дір ллється. Судді слухають свідків і не долучають доказів. Їх можна зрозуміти: є завдання, за це отримують гроші. Але це ставить їх у незручне становище навіть перед російськими колегами, вже мовчу про світ. Один зі слідчих, який вів справу, зізнався в суді, що вона повністю сфальшована.

  Віра САВЧЕНКО, 33 роки, архітектор, сестра ув’язненої в Росії льотчиці й народного депутата Надії Савченко. Народилася 12 січня 1983 року в Києві. Батько – інженер сільськогосподарської техніки. Мати – модельєр-конструктор. З дитинства говорила українською. 2006-го закінчила архітектурний факультет Київського національного університету будівництва й архітектури. Працювала над проектом ”Бізнес-сіті” на Рибальському острові. Одразу після Майдану створила проект меморіалу пам’яті Небесної сотні. ”Нікуди його не подала, бо не мала часу. Це пішохідний міст, що з’єднає Володимирську гірку й арку Дружби народів. Дуже світлий. Може бути з вітражів з обличчями хлопців із Небесної сотні”. Хобі – сноуборд та їзда верхи. Коня продала, бо дорого утримувати. Має хлопця – військового родом із Росії, який воював добровольцем на Донбасі. Познайомилася з ним після арешту Надії. Дітей не має
Віра САВЧЕНКО, 33 роки, архітектор, сестра ув’язненої в Росії льотчиці й народного депутата Надії Савченко. Народилася 12 січня 1983 року в Києві. Батько – інженер сільськогосподарської техніки. Мати – модельєр-конструктор. З дитинства говорила українською. 2006-го закінчила архітектурний факультет Київського національного університету будівництва й архітектури. Працювала над проектом ”Бізнес-сіті” на Рибальському острові. Одразу після Майдану створила проект меморіалу пам’яті Небесної сотні. ”Нікуди його не подала, бо не мала часу. Це пішохідний міст, що з’єднає Володимирську гірку й арку Дружби народів. Дуже світлий. Може бути з вітражів з обличчями хлопців із Небесної сотні”. Хобі – сноуборд та їзда верхи. Коня продала, бо дорого утримувати. Має хлопця – військового родом із Росії, який воював добровольцем на Донбасі. Познайомилася з ним після арешту Надії. Дітей не має

Який настрій у вас?

– Надя написала у зверненні: "Для меня не наступил ни 2015-й, ни 2016-й. Я все еще в 2014-м". Ці слова характеризують і мій стан. Коли щодня виконуєш ту саму роботу, не відчуваєш часу. Щодня думаєш: ну вже сьогодні вийде. Є активні дні, коли багато зустрічей, у свята – затишшя.

Як мати це переживає?

– Мама перша дізналася про затримання Наді. Їй подзвонив адвокат. Набрала мене, коли я була в Щасті. Спитала, чому я там, коли Надя – в Росії. Відповіла: щойно вирвалася з Луганська, де ми були разом. Одразу включилися в роботу. Думаю, це – найправильніша реакція. Розпач був. Але якщо зважати на це, то втратиш час і форму.

Мама народилася 1938-го. Ці люди – загартовані. Має стійку психіку і здоров'я, проте дуже постаріла. Серце нагадує про себе, хоча раніше не турбувало. Коли Надя нас побачила, сказала, що здали обоє. Але мусимо триматися. Маму підтримує колосальна небайдужість людей. У нас постійно хтось ночує. Це відволікає від поганих думок.

Хто вразив найбільше?

– Хлопці, які їдуть до Наді свідками. Листи. Я не читаю їх, але два чи три переглянула, бо бере цікавість. Вражає вся Україна, адже зміни в державі роблять люди. Допомагає, що справа Савченко набула політичного забарвлення.

А ще вражає, що 2014-го в розпал війни командир військової частини А1215 продавав солярку й пальне. Зараз хлопці повернулися з АТО й написали до Наді звернення. Привезли гуму, яку відбили із сепарських машин. Він і це продав. Продав командирські Volkswagen'и. Надя направила депутатський запит про зловживання та відмови надавати хлопцям статус учасників АТО. Я занесла його до міністра Степана Полторака. Там багато чого: продаж палива, форми канадського зразка. Було так: хочеш берці – залиш форму. Заселення в гуртожиток – 2 тисячі гривень. Міноборони порушило кримінальну справу і передає до генпрокурора.

В Адміністрації президента є коридор слави з портретами героїв – від стелі до підлоги. Дуже красиві хлопці. Живі, нагороджені. Хай ще зроблять коридор смерті. Де хлопці надають собі першу допомогу і кров юшить, а навколо – нікого. І тварюки, типу того командира, нехай по кабінетах повішають ці портрети. Щоб думали – продавати пальне чи ні.

Чи є у владі люди, які постійно на зв'язку?

– Немає. Це проблема не тільки справи Савченко. У державі немає людини чи структури, що була б акумулятором інформації про політв'язнів. Немає системного підходу. Із західними політиками набагато легше, бо контакт є завжди.

Сама турбую всіх. Завжди є зв'язок із російським омбудсменом Еллою Памфіловою. Звісно, вона вбудована в систему Кремля, її завдання – заспокоювати маси. Але добре вже те, що з нею можна зв'язатися. Зараз направила групу на взяття аналізів у Наді. Це ж Новочеркаськ Ростовської області. Там немає лікарів, які могли б якісно доглядати людину в такому стані. Якщо штатний стоматолог є, то добре.

Деякі люди вже не беруть слухавки.

Можете назвати – хто?

– Напевне, тому й не беруть, що занадто часто називала, – сміється. – З Віктором Медведчуком рік тому зустрічалася й говорила кілька разів. Результату немає досі. Зараз в Адміністрації президента Віталій Ковальчук ще відповідає.

Хто ще допомагає з боку України?

– Міністерство закордонних справ – молодці. Зараз тривають допити свідків. Ми підвозимо їх своїм авто до кордону, а там їх забирає консульська машина.

Допомагає Служба безпеки. Без дій слідчого Івана Смілого нічого не було б. Відпрацював справу на всі сто.

Генпрокуратура за рік порушила справу про викрадення людини. Те саме щодо Миколи Карп'юка і Станіслава Клиха (Росія звинувачує їх в участі в Чеченській війні 1994–1995-го разом з Арсенієм Яценюком. – Країна). Справу відкрили тільки після моєї зустрічі з прем'єром. На жаль, в Україні все робиться з копняка.

Ви задоволені російськими адвокатами?

– У Росії не мають права працювати адвокати з інших країн. В Європейському суді працювала Валентина Теличенко, але через розбіжності поглядів захисту пішла з команди. Хоча Надя була за те, щоб її залишити. Адвокати мають надсилати всі матеріали в Європейський суд. Я через брак знань мови не можу це контролювати. Це насторожує.

У нас і досі є розбіжності в поглядах. Але Надя втримала команду. Багато хто радить змінити адвоката, бо Марк Фейгін забагато піариться. Гаразд, адвокати Сенцова і Кольченка в юридичній площині теж працювали гарно. Де хлопці зараз? Їх відправили етапом у Сибір. Уже мовчу про Карп'юка, Клиха й решту 28 українців, що сидять у Росії.

Надія голодує майже два місяці. На який період розраховує сили?

– Функції організму підтримує розчин на основі кембриджського харчування, який я привезла (містить необхідні для життя речовини. – Країна). Крапають глюкозу. Їй стало трохи краще. Як далі, не знаю. Після вироку треба буде одразу діяти. Ми бачилися перед моїм від'їздом у Страсбург наприкінці січня і на суді. Говорили коротко про плани дій. Лише раз побачила, що Наді дуже важко. Не показує це, щоб не деморалізувати нас. Людей там замуровують живцем. У неї камера 2 на 5 метрів, заставлена ліжком і холодильником. Простору для життя лишається 70 сантиметрів завширшки і 5 метрів – у довжину. Надвір майже не виходить.

СІЗО – не в'язниця, а найжорстокіший запобіжний захід. Там тисячі людей чекають на суд роками. На них немає доказів. Хто вийде звідти здоровою одиницею соціуму? Вийде зеком, якого всі зневажатимуть. У нас – така сама совкова система. Це треба змінити, якщо хочемо вийти на цивілізований шлях. Ініціатором закону Савченко (закон, за яким день у СІЗО зараховується за два дні тюрми, чинний із грудня 2015-го. – Країна) був Ростислав Кишеня зі Львівщини. Сидів у Стрийському СІЗО вісім років і чекав на суд. Тепер його випустили.

Надя зробила з пап'є-маше фігурки Чіполіно. Цілий театр. Хочу сфотографувати й викласти у Facebook. У цій казці є гарні слова: "Всі чесні люди сидять у тюрмі, вони царю не до вподоби". Це правда.

Що ще робить?

– Що можна. Багато читає. Любить працювати руками, бо це допомагає зосередитись. Конвоїри у захваті від Наді, це видно. Навіть у масках переморгуються з нею.

Хтось порушував питання грошей, щоб звільнити Надію?

– Коли дізналася про полон Наді, їздила в Луганськ автостопом. Зі мною вийшли на зв'язок люди Коломойського. На другу чи третю поїздку попросила в них машину. Сказали: якщо потрібен викуп, то Ігор Валерійович дасть скільки треба. Я передала це Володимирові Громову з контррозвідки ЛНР, з яким тоді зідзвонювалась. Зараз він, можливо, зачищений, бо зв'язку немає. Промовчав: мовляв, не може приймати таких рішень. За 20 хвилин передзвонив: "Мы с карателей денег брать не будем".

Розмовляли про це з Віктором Медведчуком?

– Дуже обережно. Була вдячна, що є доступ до тіла. Моє завдання – витягнути Надю.

Припускаєте, що він одним дзвінком міг би вирішити це питання?

– Ні. Дивлячись цій людині в очі, побачила: він ні на що не впливає. Хоча, можливо, мені здалося.

Блокування йде з боку Путіна?

– Боюся припускати цю думку, бо тоді не буде панацеї. Звісно, у росіян уже написаний обвинувальний вирок, і його прий­муть. Далі м'яч перейде на поле дипломатії. Домовлятимуться про обмін.

Коли Надія вийде, їй пропонуватимуть балотуватися у президенти. Це популярна думка у суспільстві. Ви обговорювали це?

– Переговорник Володимир Рубан сказав якось: "Давайте її скоріше міняти, бо з таким піаром президентом стане". Ми засміялися. Зараз багато людей готові йти у президенти. Наприклад, Святослав Вакарчук. Але тут мені стає страшно. Дуже поважаю "Океан Ельзи" і Вакарчука як співака. Але президентом він може стати таким, як мером столиці є Кличко, якого я теж поважаю – як спортсмена.

Така метафора: маємо купу дров і тупий топірець. Попереду зима. Або перерубаємо їх, або замерзнемо. Те саме з президентом. Бери, гостри цей інструмент і працюй ним. А ми хочемо постійно замінювати одного на другий. Так можна втратити все.

Або треба зняти з президента більшість повноважень. Реформи має робити прем'єр. А президент повинен мати величезний авторитет і представляти країну в світі. Тоді це може бути людина без належного менеджерського й політичного досвіду.

Зараз ви читаєте новину «"Зі мною вийшли на зв'язок люди Коломойського. Сказали: може, потрібен викуп, то Ігор Валерійович дасть скільки треба"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути