Ексклюзиви
четвер, 09 червня 2016 12:47

"Війна може закінчитися лише воєнним шляхом. Дипломатія ще жодної не вигравала"

Крим повернемо тільки в результаті розпаду Росії, – каже політолог Григорій Перепелиця

Чому Путін відпустив Надію Савченко?

– Чому її вивезли в Росію? Це була спланована піар-акція. У гібридній війні РФ робить ставки не тільки на танки, диверсійні розвідувальні групи, бойовиків, а й розробляє стратегію інформаційної агресії. Як руйнувати мізки, світогляд.

Надія Савченко тут мала зіграти важливу роль. Вона безкомпромісна. Як говорять росіяни – нарвана. У ФСБ визначили: цілком підходить під психотип терориста, бо готова на самопожертву. Її і схопили. Хотіли показати світу – ось хунта, яка займається терором не лише на Донбасі, а й міжнародним. Убиває журналістів. Усе чітко складалося разом із тим, як ІДІЛ відрізав журналістам голови, з нападом на редакцію французького журналу (7 січня торік терористи розстріляли 12 чоловік у редакції сатиричного тижневика Charlie Hebdo. – Країна). Путін продемонстрував би, що на Донбасі бореться з тероризмом. Але не на ту нарвалися. За психотипом, Савченко підходила, але вона – мужній воїн і надзвичайно патріотична. А терористи – не патріоти. Вона зруйнувала їм схему. Більше того, перемогла їх морально та психологічно. Вони не змогли з Надії зліпити терориста й не знали, що з нею робити далі. Вбити не сміли – проти Росії посилили би санкції. Путін почав торгуватися. Але не з Порошенком. ГРУшники (Олександр Александров та Євген Єрофєєв. – Країна) йому не важливі. Торгувався із Заходом. Американці відмовилися віддавати росіян Костянтина Ярошенка й Віктора Бута, засуджених за нелегальну торгівлю зброєю і наркотиками. Зняття санкцій зараз теж неможливе. Але Захід все ж намагається повернути Москву до діалогу. Савченко була включена у контекст домовленостей. Тому за нинішніми кроками Путіна можливі зобов'язання, про які не знаємо.

  Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, 62 роки, політолог, конфліктолог-міжнародник. Народився у селі Зайці Котелевського району на Полтавщині. Навчався у Київ­ському вищому військово-морському училищі та у Московській військово-­політичній академії. Служив на Тихоокеанському флоті. Капітан першого рангу у відставці. Після розпаду Радянського Союзу перейшов на службу в Центр оперативно-­стратегічних досліджень Генштабу Збройних сил України. Працював заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень. Очолює Інститут зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ. Одружений, має двох дорослих доньок та онуку. Любить збирати гриби
Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, 62 роки, політолог, конфліктолог-міжнародник. Народився у селі Зайці Котелевського району на Полтавщині. Навчався у Київ­ському вищому військово-морському училищі та у Московській військово-­політичній академії. Служив на Тихоокеанському флоті. Капітан першого рангу у відставці. Після розпаду Радянського Союзу перейшов на службу в Центр оперативно-­стратегічних досліджень Генштабу Збройних сил України. Працював заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень. Очолює Інститут зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ. Одружений, має двох дорослих доньок та онуку. Любить збирати гриби

Як це пояснять росіянам?

– Він начебто зробив крок доброї волі, тому що "царь должен быть добрым, он должен миловать". І він помилував, навіть порушуючи процедуру, бо він – цар. Йому видніше. І всі аплодуватимуть, хоча нещодавно вітали засудження терористки. Це – російська ментальність. Розумом це не осягнути.

Як назвати таке суспільство?

– Воно створене за зразком Монгольської імперії. Раніше Московія називалась Монгольська Русь. Коріння їхньої державності пішло не з Києва, а від улусів (адміністративні утворення у стародавніх тюркомовних народів. – Країна). Їхня культура державотворення – захоплення і завоювання територій. Це й спосіб економічного розвитку – за рахунок награбованого. Сенс існування такої держави – у завоюванні заради пограбування. Росія перебрала цю ідеологію.

Надію Савченко обміняли на росіян у рамках Мінських домовленостей. Москва цим нарешті визнала себе стороною Мінського процесу?

– Гібридна війна – підступна. Мінські угоди зафіксовані як міжнародні. Але вони не є такими. Там немає підписів глав держав, або хоча б уповноважених. Кучма ні на що не уповноважений. З другої сторони – ні Путін, ні хоча б Лавров (міністр закордонних справ РФ. – Країна) цих угод не підписали. Стоять прізвища самозванців із ЛНР та ДНР. При цьому нас змушують змінити Конституцію.

Проблема України – що не визнали війни з Росією, не оголосили воєнного стану, хоча б на частині території. Звідси пішов процес, яким тепер керує Путін. Страшний вирок Україні виніс і київський суд. Визнав, що Російська Федерація – не агресор (12 травня Шевченківський райсуд столиці відмовився визнавати факт агресії РФ проти України. – Країна). Як тепер звертатися до ООН про захист нас як жертви агресії? Виходить, що це – наш внутрішній конфлікт: громадянська війна, українська криза, АТО. Зробили все, щоб показати: Росія ніякого стосунку до цього не має. У результаті Крим виявився окремою проблемою, а Донбас – окремою. Хоча йде війна. Захоплення півострова було першим її етапом, Східна Україна – другим. Заключний – повалення влади в Києві. Росіяни реконструюють імперію.

Росія і Захід тиснуть на Україну з проведенням виборів на окупованій території. Вони можливі цього року?

– Не оголосивши воєнний стан, не визнавши війну в країні, ми отримали зворотний хід. Нам сказали: це – внутрішній український конфлікт. Врегульовувати його маємо самостійно. Оскільки регіон не згоден зі своїм нинішнім статусом, треба піти йому назустріч. Вирішити проблему через законодавчі, соціальні, економічні механізми. При цьому ніхто не говорить, що Росія посилає на Донбас танки, має там 9 тисяч військ елітного спецназу. Що першим і другим армійським корпусом так званих ДНР і ЛНР керують російські кадрові офіцери, а ними – командувач сухопутними силами РФ. Окуповані території вже включені в склад її Південного військового округу. Оснащуються і фінансуються Москвою. Тепер завдання Путіна – через вибори легалізувати "республіки". Це – кінцева мета Мінського процесу.

Які будуть наслідки від виборів і особливого статусу Донбасу?

– Вибори там – це подальша руйнація України. Якщо будуть особливі умови для одного регіону, інші теж собі їх захочуть. Тут знову може підключитися ФСБ, російський спецназ. Почнуть працювати в Ужгороді, Чернівцях. Україна як держава може зникнути.

Донбас не виконуватиме українських законів, коли перебере всі права, включно з правом на власні війська. Діятимуть за вже впровадженим там російським законодавством. Цей регіон перевели на пряме адміністративне і військове управління Москви. Демократичні вибори там неможливі. Де-факто це – частина Росії. Сергій Лавров сказав: чому вибори мають відбуватися за українським законодавством? Заявив, що місцевий народ повинен створити закон, за яким проводити вибори. На Донбасі все буде, як у Криму. Вибори – за російським законодавством і під контролем спецназівців. А ФСБ намалює потрібний відсоток голосів. Не менше 90.

Чи можливе воєнне повернення окупованих територій?

– Для воєнного вирішення конфлікту потрібно було запроваджувати воєнний стан і плани з оборони України. Російські війська самостійно звідти не підуть. Війна може закінчитися лише воєнним шляхом. Дипломатія ще жодної не вигравала.

Це можна зробити зараз?

– Запізно. За два роки війни ми не мобілізували оборону. Реформування армії скоріше імітується. Залишається старий генералітет із радянським мисленням, а значить – зберігається радянська модель Збройних сил.

В армії СРСР росіяни залишалися російськими генералами. Мислили інтересами Росії, а не Союзу. А генерали-українці – радянськими категоріями. Росія провела кардинальну кадрову реформу: прибрали всіх радянських офіцерів, за винятком генералів. Нинішні виховані в путінському дусі. Українці для них – вороги, фашисти, бандерівці. Москва запустила десятирічну програму переозброєння (позаторік міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про намір влади виділити на неї 23 трлн руб. або $348 млрд – до 2020 року. – Країна). У нас на армію йде мізер. Доки не проведемо реформ, не зможемо виграти війну. Оборону втримуємо тільки на героїзмі бійців. Росіяни мають перевагу в озброєнні, бойовій підготовці та воєнних ресурсах.

При цьому єдиний шлях вирішення проб­леми на користь України – воєнний. Усі інші варіанти працюватимуть проти нас, підштовхуватимуть до капітуляції.

Який варіант розвитку подій виглядає найбільш імовірним?

– Легалізація російської військової при­сутності та Донбасу як частини території РФ. Це відбудеться, якщо Верховна Рада погодиться надати особливий статус окупованій території і провести там вибори.

Якщо здамо Донбас, це заохотить Путіна взяти Харків, Одесу. Коли віддали Крим, гадали, що на цьому він зупиниться. Але сталося навпаки. Кремль вирішив, що можна легко забрати всю Україну. Це нагадує гру в рулетку: коли щастить, не можеш зупинитися. Якщо жертва піддається агресору – це ще більше стимулює його.

Який вихід – найкращий?

– Єдиний варіант для нас – проголосити і реалізувати статус окупованих територій Донбасу та Криму. Це означає повну блокаду і скасування юридичної відповідальності за населення й територію. Дає можливість зміцнити Збройні сили, провести глибокі реформи і повернутися до вирішення цього питання вже сильнішими. До звільнення ця територія повинна стати повністю законсервованою "чорною дірою". При цьому потрібно повертати як територію, так і людей на ній. До 80 відсотків населення окупованого Донбасу вважають Україну ворогом. Важливо довести їм, що це – не так.

Як позбутися невигідних нам Мінських зобов'язань?

– Конфлікт на Донбасі не можна заморозити, доки цього не захоче Росія. При­дністровський вона заморозила, бо вирішила законсервувати там військову базу. Але з Донбасом робити цього не збирається. Ешелони з озброєнням і технікою продовжують прибувають, а кадри проходять бойову підготовку. РФ готує воєнний плацдарм для подальшої експансії. Мета – не Донбас, а вся Україна. Зараз не можемо вийти з Мінського процесу, бо на ньому зав'язані санкції проти Росії. Вони шкодять її економіці. Хоч і не на стільки, щоб Путін відмовився від планів щодо України.

Якщо проведемо вибори на Донбасі, а через рік Росія розвалиться – що тоді?

– Потрібно на найближчі 10 років забути про розпад Росії. У цей час нам самим треба вижити. Зберегти Україну як державу. Наш рівень недієздатності набагато вищий, ніж у Росії. Путін, розв'язавши гібридну війну, розраховував зробити з України failed state. Тоді Захід сам попросить Москву забрати цю територію під свій контроль. Але Росія, відтворюючи імперію, програмує себе на розпад. Імперії побудовані на захоп­ленні ресурсів та їх експлуатації, а не на відтворенні, як західні моделі. Тому росіяни в екстазі від "Крим наш". Півострів – тисячна доля території РФ, але для них це – символ відродження імперії. Однак зрештою вона розпадеться. Російські економісти кажуть, що це може статися в 2020-х. Тому Кремль і почав у 2000-х підготовку до світової війни. Розраховували, що вона дозволить повернутися до статус-кво радянських часів, захопити ще частину простору. Це стосується не тільки України. Путін мав на увазі всю Центральну Європу, коли казав про повернення до Ялтинського порядку.

Нині економіка РФ функціонує за ­рахунок державного бюджету. Є тенденція до зростання цін на нафту. Тому мають шанс вижити. Якщо ж їхній економіці залишилось чотири-п'ять років, то підуть шляхом війни. Вона мобілізує. Як температура, змушує організм боротися.

Як повернеться Крим?

– Тільки в результаті розпаду Росії. Іншого способу немає. Росія, незважаючи на будь-який міжнародний тиск, не відмовиться від півострова. Адже він – символ існування імперії. Вони скоріше віддадуть Сахалін або Чукотку.

До того ж Крим грає визначну стратегічну роль у Чорноморському регіоні. Протоки до Середземного моря, Грузії, Вірменії, Болгарії, Туреччини – все під боком. Півострів дозволяє контролювати центр регіону.

Якби переговори вели не в "нормандському" форматі, а до них долучилися би США та Велика Британія в рамках "будапештського", це прискорило би вирішення конфлікту?

– Будапештський меморандум базувався на Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї. Неядерним державам давались так звані позитивні та негативні гарантії. Тобто ядерні країни обіцяють неядерним не застосовувати проти них ядерну зброю. От і все. Невипадково Лавров і Медведєв (прем'єр-­міністр РФ. – Країна) говорили, що Росія виконує зобов'язання за Будапештським меморандумом. Вони ж проти України ядерної зброї не застосовують.

Але ми навіть не можемо апелювати до цього документа. У ньому прописано: гарантії набувають чинності в разі зовнішньої агресії проти України. А ми цього не визнаємо.

Зараз ви читаєте новину «"Війна може закінчитися лише воєнним шляхом. Дипломатія ще жодної не вигравала"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути