"Фронт змін" Арсенія Яценюка, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, Європейська партія Миколи Катеринчука та "Собор" Анатолія Матвієнка домовляються про об'єднання в одну політичну силу. Її ядром має стати "Фронт змін". Учасники переговорів кажуть, що відкриті й для інших партій націонал-демократичного спрямування. Юлію Тимошенко до союзу не запрошували.
Політолог Віктор Небоженко розповідає, які ще об'єднання можливі серед українських партій.
Українська народна партія - "Свобода"
Юрій Костенко відмовився брати участь у створенні політичної сили разом із "Фронтом змін". Пояснює це більш правими поглядами своєї партії. Може дрейфувати в бік "Свободи"
"Свобода" - Конгрес українських націоналістів
"Свобода" - партія авторитарного, вождистського типу. Дістала велику трибуну, виступає в медіа і жорстко критикує владу. Втім, сама влада утримується від критики "Свободи", що підозріло. Завдання цієї політичної сили - перетягнути "помаранчевий" електорат від "Батьківщини". Конгрес може приєднатися на якомусь етапі, якщо на те буде добра воля тягнибоківців.
"Батьківщина" - націонал-демократи
Є два варіанти. Перший: партія "Реформи і порядок" та інші традиційні націонал-демократи, які були в сфері впливу Тимошенко, потроху повертатимуться в націонал-демократичний табір. Другий варіант: сама Тимошенко поступово переходитиме від популістської опозиції до такого вектору. Бо наступне десятиліття вже не стільки буде пов'язане з розбудовою української держави, скільки із закладенням фундаменту ліберальної національної демократії. А демократія, яка не має таких підвалин, швидко стає жертвою будь-якої тоталітарної політичної сили - націоналістичної, бюрократичної чи будь-якої іншої (прогноз Вадима Карасьова).
"Реформи і порядок", Народний рух - "Фронт змін"
Залишатися з "Батьківщиною" для них означає визнавати свою другосортність щодо Тимошенко. Їх це чим далі тим менше влаштовуватиме
Перші дві знаходяться під особистим впливом Тимошенко, адже БЮТ ніколи не був ідеологічною силою. Можливо, мігруватимуть у бік "Фронту змін". Залишатися з "Батьківщиною" для них означає визнавати свою другосортність щодо Тимошенко. Їх це чим далі, тим менше влаштовуватиме.
Народна партія - Партія регіонів
Народна партія може піти на такий союз за умови, що з "Регіонів" вийде суто проросійська частина і стане окремою партією. Тоді литвинівці приєднаються до непроросійської частини партії влади.
Партія регіонів
Третина виборців ПР обирають її за проросійський вектор. Їх не цікавить ані соціальний аспект, ані Україна - лише російська мова та культура, лобіювання російських інтересів. Тому цілком імовірне виникнення окремої структури. Дмитро Табачник раніше за інших зрозумів, що невдовзі "регіонали" набриднуть Росії й вона формуватиме власну політичну силу. І Табачник, і Вадим Колесніченко будуть там дуже доречними. Решту цементує фігура Януковича.
"Фронт змін" - "Громадянська позиція" - Європейська партія України - "Собор"
До "Фронту змін" приєднуються з двох причин. Через загрозу з боку влади, яка хоче, щоб жодна, крім її позиції, не була донесена до людей. І друга - конфлікт за електорат між націонал-демократами та "Свободою" і "Батьківщиною". Партія Яценюка та її потенційні союзники хочуть перехопити електорат, що розвалюється, із Західної, Центральної України та Києва, а також інтелігенцію. Це реструктуризація політичного простору. Важливо, щоб вони об'єднувалися не лише заради виборів.
"Єдиний центр"
Залишатиметься наближеним до влади. З Партією регіонів не об'єднуватиметься, але й не знайдуть у собі сили брати участь у ризикованих проектах. Бо потрібно буде пояснювати владі, чому, маючи свого міністра (Віктор Балога очолює міністерство з надзвичайних ситуацій. - "Країна"), критикують її.
"Сильна Україна"
Це штучний проект, не закорінений в українській реальності. Партія міжчасся. Коли заспокоїться політична ситуація, "Сильній Україні" місце навряд чи знайдеться.
"Наша Україна"
"Фронт змін" навряд чи захоче співпрацювати з "Нашою Україною". "Батьківщина" - тим більше. Тому, скоріше за все, партії Ющенка доведеться йти на вибори самостійно.
Соціал-демократи
12-15 відсотків українських виборців - прихильники соціальної демократії, хоча й розуміють її розмито. Але партій, які б реально відстоювали її, немає. Соціалісти давно вже не ті. Це чудова ніша, за яку варто поборотися.
Ліберальні демократи
Не думаю, що виникнуть нові ліберальні чи християнсько-демократичні сили. В усій Європі лібералізм у кризі. Хороший ліберал вийшов би з Яценюка, але, оскільки він дрейфує до правого центру, зараз це малоймовірно.
Ліві
Комуністична партія не буде ні з ким об'єднуватись. Перспективи може мати "Союз лівих сил" на чолі з Василем Волгою. Виникатимуть і нові політичні проекти.
2 
1
Коментарі
4