Росія неминуче розпадеться, і першими з неї вийдуть Татарстан, Північний Кавказ і Далекий схід, стверджує політик Костянтин Боровой
Як розцінюєте заклик Володимира Путіна проводити в Україні президентські вибори 25 травня і перенести референдум сепаратистів на Донбасі?
– Це означає, що Захід, СБУ, Міноборони й політичне керівництво України діють правильно. В Москви дуже слабка підтримка у східних областях, ще менша – в південних. Путін не готовий до відкритої масштабної інтервенції. Проте він не відмовляється від ідеї роздроблення України, проведення референдуму й підтримки сепаратистів. Буде затяжна гра.
Чому українська влада виявилась такою слабкою?
– В Україні майже з нуля починає формуватися система безпеки. Держава має розвалену армію, пронизану російськими спецслужбами. Москва впливає на прийняття політичних рішень на рівні керівництва України. Це страшніше за присутність спецслужб у армії. Залишається дуже велика кількість впливових зрадників. Під час антитерористичної операції ляпи виникали не через погану організацію силовиків, а через зрадницькі дії керівництва.
Україна може вернути собі Крим?
– По-перше, треба якнайскоріше провести президентські та парламентські вибори. По-друге, повинні з'явитися нові політики, які оновлять державний апарат. Тоді Крим повернеться. Він уже не по кишені Росії.
Якого масштабу економічна допомога Заходу потрібна Україні?
– Дуже серйозна. Але й українці повинні запитати себе: чи ми готові підключитись до західного типу ринкової економіки? Можливо, ви захочете залишитись у перехідному стані. Бо більшість громадян не приймуть західну систему цінностей.
Які нові загрози постали перед Україною?
– Інформаційні. В Україні розхристані медіа-потоки. Неможливо отримати достовірну цілісну картинку важливих подій. Тому Росії легко вести пропагандистську кампанію.
Треба формувати – і швидко – медіа-канали, що показували б дійсність правдиво і незалежно. Іде війна. Бойові дії відбуваються на двох рівнях – із танками, вогнепальною зброєю та за допомогою інформації. Потрібна інформація, а не висновки, що її замінюють. Інакше – це вже пропаганда.
Але ж і ви займаєтесь пропагандою.
– Так. Я цього не приховую. Навіть пишаюся певними досягненнями. Місяць тому ми створили мем – колоради. Ефект – фантастичний, хоч і пропагандистський. Лукашенко (президент Білорусі. – "Країна") забороняє використовувати георгіївську стрічку. До нього долучається Назарбаєв (президент Казахстану. – "Країна"). Стовідсоткове попадання. Це – приклад, як можна боротися з путінською пропагандистською машиною.
Наскільки за останній час змінилась масова свідомість росіян?
– Абсурдні установки впливають на всіх без винятку. Під час пропагандистської кампанії не створюються нові стереотипи. Це дуже складно зробити. Зазвичай реанімують приховані, сплячі. Наприклад, бандерівці – вороги радянської влади. Ще один міф – боротьба з фашизмом. Росіянам втискають у свідомість, що борючись із фашизмом, можна ставати окупантами. Зовсім божевільні оратори закликають "вішати членів українського уряду".
Чому росіяни так легко ковтають ідеологічну приманку?
– Більшість людей потребують простих пояснень.
Чому пересічного росіянина постать Дмитра Яроша і "Правий сектор" цікавлять більше, ніж життя у власній країні чи місті?
– Бо саме їм присвячена більша частина медійного часу. Путін прийшов до влади в ореолі пропагандистської Другої чеченської війни (1999–2002 роки. – "Країна"). Тоді всі тільки про Шаміля Басаєва говорили. В нинішній кампанії проти України беруть участь не лише телеведучий Дмитро Кисельов, а й Володимир Путін та Сергій Лавров (міністр закордонних справ РФ. – "Країна"). Останні два народили свій "авторський" стереотип – "фашистська бандерівська хунта". При здоровому глузді людина такого не скаже.
Чи можна стверджувати, що в Росії немає громадянського політичного суспільства?
– Воно є, але в зародковій формі.
Що сьогодні означає бути патріотом Росії?
– Сьогодні, як і 300 років тому, люди сприймають патріотизм як націоналізм і форму ненависті до навколишнього світу. Вороги часто змінюються. В Росії роль ворога грали практично всі, дехто по кілька разів. Україна була ворогом разів п'ять. Така ж доля у Латвії, США, Молдови, Грузії. За допомогою ЗМІ можна або збільшувати, або зменшувати градус ворожості пересічного обивателя. Патріотизм у Росії – це протидія ворогам. Дуже небезпечна форма націоналізму.
Що може стимулювати зміни в Росії, трансформацію її політичних інститутів, громадської думки, політичних еліт?
– Путін активно бореться з неурядовими організаціями. Розвиток громадянського суспільства в умовах авторитарного ладу неможливий. Водночас, лише громадські організації можуть щось міняти.
Чому західні цінності не приживаються на російському ґрунті?
– В 1990-х жартували, що мрія радянської людини – отримувати зарплату, як в Америці, а працювати, як в СРСР. Якщо громадянин – щасливий, забезпечений, то він приймає певну систему цінностей. Авторитарний режим діє за формулою забезпечення спокою взамін на мовчання.
У Росії є політична еліта?
– Не зовсім. У Росії – штучно створені політичні сили. Смішно називати ці утворення політичними елітами. Також є величезна кількість неурядових організацій, що контролює влада. І лише одиниці борються з режимом. Штучні інститути імітують громадянське суспільство. Це – стиль Путіна, спецслужб. Наприклад, інформаційне агентство Russia Today. Вони транслюють маразматичні ідеї Кремля. Але офіційно, для народу – це незалежне агентство. Ситуація зміниться, коли зникне джерело фінансування.
Якою бачите Росію років за 20?
– Механізм реформування Росії ввімкнувся. Світове співтовариство прокинулось. Сучасний образ – величезна імперія, створена за моделлю Радянського Союзу. З економічних, політичних та психологічних причин авторитарна імперія в нинішньому світі існувати не може. В найближчі десятиліття в Росії виникнуть національні держави. Перший кандидат на вихід – Татарстан.
Другий – Північний Кавказ. Бо він до Росії жодного стосунку не має. Сьогодні його тримають у формі колонії, що абсолютно не зацікавлена у внутрішньому розвитку.
Третій – Далекий Схід. Він уже зараз може жити самостійно. В ту мить, коли в регіонах зникне корупційна вертикаль влади – щезне бажання підтримувати Москву. Майбутнє країни залежатиме від обставин. Наприклад, від того, хто очолить протестний рух.
У чому небезпека російського імперіалізму?
– У його неефективності. Наприклад, усі штати Північної Америки абсолютно незалежні – і це їх об'єднує. Натомість Російська імперія перебуває в ручному керуванні з Москви – і показує грандіозну немічність. Ціна на барель нафти понад 100 доларів, а ми маємо дефіцит бюджету й шалену корупцію, відсутність малого бізнесу.
Може Україна грати помітну геополітичну роль у світі?
– Вона вже грає її. Україна нині – найголовніша точка вирішення світових геополітичних завдань. Від того, які рішення прийматиме українська влада і громадяни, залежатиме розстановка сил, геополітична картина світу через 20 років. Усі інтереси, що створюють у світі напругу, проявились в Україні. Радянського Союзу немає, але люди з типовим для нього мисленням залишились. Вони складають одну частину українського протистояння.
Інша – росіяни, які живуть в Україні.
Треті – українці, що мріють про створення ізольованої самодостатньої держави. Але будь-яка закрита модель не має майбутнього. Країна гратиме помітну роль у світі, якщо існуватиме у системі відкритих кордонів.
Люди, які підтримають ідею "відкритого" суспільства, стануть опорою для реформаторів. Потрібно ліквідувати радянські економічні монстри. А замість них створити сучасні підприємства. Складний шлях, що потребує щонайменше п'ять років. Перехідний період – це безробіття, соціальна напруга. В Україні все це тільки починається.
3 
1
Коментарі