Шість педагогів, які пожертвували собою
Цьогоріч найкращим педагогом світу визнали вчителя фізики й математики 36-річного Пітера Табічі з Кенії. Переміг у міжнародному конкурсі Global Teacher Prize. Отримав мільйон доларів винагороди. За неї боролися 10 тисяч учителів із 179 країн.
Більшість учнів Табічі – із бідних сімей, третина – сироти. По матеріали для занять Пітер їздить за кількадесят кілометрів в інтернет-кафе. Щомісяця 80% зарплати витрачає на школярів – купує їм підручники, форму.
– Класи переповнені. Підручників бракує. Щодня учні йдуть до школи по сім кілометрів, – каже Пітер Табічі.
Учитель створив науковий клуб, де діти працюють над дослідницькими проектами. Його учні здобули нагороду від британського Королівського хімічного товариства за проект із вироблення електроенергії
1. Улітку 2017-го професорка зі США 48-річна Саллі Хантер запропонувала доглядати 3-місячну доньку своєї студентки 21-річної Морган Кінг, аби та не пропускала лекцій. Вчинок зробив викладачку популярною в соціальних мережах.
– Я сама виховую доньку Корбін і працюю. Через це часто пропускала лекції, – розповідає Морган. – Під час іспитів із дитиною сиділи мої батьки. Якось вони не змогли. Більше не мала до кого звернутись. Отримала електронного листа від викладачки, що їй прикро, бо я пропустила заняття. Просила наступного разу приходити в аудиторію з малою. Мовляв, доки вчитимуся, вона наглядатиме.
Повідомлення від професорки Морган Кінг виклала у Twitter. У перший день пост набрав 25 тис. уподобань.
2. Викладачка зі США 36-річна Джоді Шмідт у березні 2016-го стала донором для своєї учениці 8-річної Наташі Фуллер. Дитина понад рік перебувала на діалізі. Через рідкісну групу крові їй не могли знайти нирку.
Бабу дівчинки викликали до школи й повідомили, що знайшовся донор. У вчительській дали коробку, в якій лежала записка: "Моя нирка підходить вашій внучці. Шмідт".
Чотири місяці медики обстежували Джоді.
– Боялася передчасно обнадіювати Наташу. Лише коли лікарі підтвердили, що нирка підійшла, я вирішила зробити сюрприз, – розповідає вчителька. Вона виховує трьох дітей.
3. На 52 кг схудла американська вчителька 25-річна Лаура Мічетіч, аби стати прикладом для своїх учнів. До 2016-го важила 133 кг.
– Обожнювала солодощі. Поглинала їх величезними порціями, – згадує Лаура. – Моє життя летіло шкереберть. Розійшлася з хлопцем, з яким зустрічалася чотири роки. Відчувала, що через зовнішність учні з мене глузують.
Мічетіч збалансувала харчування, записалася у спортзал.
– Після того, як я схудла, до мене почали дослухатися діти, які страждали від комплексів, – каже Лаура Мічетіч.
4. 2012-го шестикласника Липовецької школи №3 на Вінниччині Івана Боговика хотіли оформити в інтернат. Тоді вчителька української мови й літератури 45-річна Світлана Дітковська його всиновила.
– Ваня був другий рік у нашій школі. Я – його класний керівник, – говорить Світлана Дітковська. – У хлопця помер батько. Згодом не стало мами. Та вони не сильно опікувалися сином, їх збиралися позбавити батьківських прав. В Івана є старші сестри і брат. Останній просив, аби я не віддавала хлопця в інтернат. У мене закралася думка: може всиновити?
Світлана Анатоліївна розлучена. Жила з донькою 20-річною Вікторією. Та підтримала матір.
5. Під час стрілянини в американській школі Sandy Hook, яку влаштував 20-річний Адам Ланц у грудні 2012-го, загинула вчителька початкових класів Вікторія Сото, 27 років. Захистила собою 16 дітей.
Почувши, що у школі стріляють, сховала учнів у підсобці. Коли Ланц зайшов до кабінету, сказала, що діти у спортзалі, й кинулася на Адама. Він її вбив.
– Вікі казала, що дуже любить 16 янголят, яких учить, – розповідає друг загиблої Вікторії Сото.
Від рук Ланца у школі загинули п'ятеро дорослих і 20 учнів віком 6–7 років. Після цього він застрелився.
6. Учитель 35-річний Юрій Лелюков із селища Іваничі на Волині 29 листопада 1984-го загинув на уроці військової підготовки. Врятував життя 26 десятикласників.
– Юрій Миколайович розповідав учням принцип ручної гранати. Узяв муляж, висмикнув чеку й відпустив спусковий важіль. Почув клацання, пішов легкий дим. Зрозумів, що граната – бойова, – згадують очевидці, тодішні учні Лелюкова. – На роздуми мав чотири секунди. Кинувся в куток і притиснув гранату до грудей.
Школу в Іваничах назвали на честь Юрія Лелюкова. Створили музей його пам'яті. Там зберігається посічений осколками класний журнал.




















Коментарі