Будь-яка країна може "орендувати" терористів для досягнення своїх цілей, – каже експерт-міжнародник Андрій БУЗАРОВ
Розпад Європейського Союзу можливий?
– ЄС – жива структура, що потребує постійних змін. Якщо вони відбуваються, краще функціонує. Говорити варто не про розпад, а про реформування Євросоюзу. Зумовлюють його, насамперед, можливий вихід Великої Британії з ЄС, міграційна криза й українське питання.
Про які реформи йдеться?
– Перше – реформування інституцій, які відповідають за прийняття рішень щодо окремої країни. Велика Британія підписала договір із Брюсселем про "особливий статус" (Велика Британія не буде учасником європейської супердержави й армії, не приєднається до єврозони та введе жорсткіші обмеження щодо соціального захисту мігрантів з ЄС. – Країна). Використала ідею з референдумом про вихід із ЄС як козир. Лондон дав зрозуміти: якщо зараз вийде, проблеми матимуть усі. Навіть історичні суперники Сполученого Королівства – Франція та Німеччина, пішли на поступки. Крім того, Велика Британія – головний союзник США. Без неї Вашингтон надаватиме меншу підтримку Євросоюзу. В результаті Британія призупинила подальшу інтеграцію в ЄС.
Другий аспект реформування: у Європі склалася унікальна в світовій історії система соціальних виплат. Будь-який іноземець може цим скористатися. Схеми чітко налаштовані. Є навіть фірми, що допоможуть кому завгодно отримати статус біженця. Приїжджаєш, наприклад, у Німеччину. Відсиджуєшся сім місяців. Держава платить тобі 600–700 євро соцдопомоги щомісяця. Це може тривати років зо п'ять. Усе це лягає на фінансові плечі Брюсселя. Такий стан речей набрид багатьом країнам.
Як розвиватиметься міграційна криза в Європі?
– Потік мігрантів нині безпрецедентний за останні 70 років. ЄС не може закрити кордони – це суперечить його цінностям. І влаштувати всіх біженців також не вдається. Буде певна диверсифікація. Приїзд людей із країн третього світу ускладнюватиметься.
З одного боку, з надлишком мігрантів Європа отримує дешеву робочу силу. Показує, що права та можливості в усіх рівні, незалежно від кольору шкіри та віросповідання. Континент залишається багатокультурний. Мусульмани – важлива частина європейської системи. Приймаючи біженців із Близького Сходу, Захід проявляє солідарність до проблем арабського світу.
Та є й негативний бік. Міграційні процеси можуть призвести до асиміляції багатьох націй. Цілі регіони втрачають свою історичну ідентичність. Французьке місто Бордо населяють алжирці й тунісці. У Бельгії є місця, де живуть самі чеченці. У Нідерландах багато вихідців із Кавказу. В центрі Берліна частіше чути турецьку мову, ніж німецьку. Також на порядку денному – питання радикального ісламу. Воно загострюється.
Теракти в Парижі та Брюсселі – результат цього процесу?
– Так. Багато з терористів – етнічні араби, які народилися в Бельгії, Франції. Це люди європейської культури. Але хтось розповів їм про особливу місію. І вони повірили. 27-річний Салах Абдеслам, якого звинувачують в організації терактів у Парижі (у ніч на 14 листопада торік серія терактів забрала життя 129 людей. – Країна), торгував кавою. Він – виконавець. Організатори перебувають не в ЄС. Усе йде із Близького Сходу. Однак знайти замовника, який платить виконавцям за терористичні акції, складно. Міжнародний тероризм – засіб зовнішньої політики. Будь-яка країна може "орендувати" терористів для досягнення своїх цілей. За "роботу" хтось платить. Йдеться про колосальні гроші, ресурси.
У більшості випадків сучасні терористи не висувають чітких вимог. Яка логіка їхніх дій?
– Це помста за участь Євросоюзу в операціях на Близькому Сході. Цілеспрямовано здійснили атаку в Брюсселі – політичній столиці ЄС (22 березня у терактах загинули 34 людини. – Країна). Демонстративно вибрали ціль – навпроти Єврокомісії. Вибухи пролунали в аеропорту, де є люди з усього світу. Також заклали вибухівку поблизу площі Робера Шумана – співзасновника ЄС. Терористи показали несприйняття європейських цінностей. Удар без конкретних вимог був спрямований не на знищення ЄС, а на його дестабілізацію. Араби не можуть відкрито піти війною проти Європи. Здатні лише розгойдувати ситуацію. Вірять, що в такий спосіб поширюють свої ідеї.
Чи реально створити Халіфат – ісламську державу, що об'єднала би мусульман?
– Державу на радикальних засадах створити неможливо. Дуже обмежена кількість людей можуть це підтримати. Така структура рано чи пізно зникне. Порівняно з об'єднаною Європою, ця ідея – безперспективна. Навіть американцям є чого повчитися в європейській системі цінностей. У США – п'ять видів смертної кари. В Європі – жодного.
Хто в ЄС не є другом нашої країни?
– Кіпр. Його банківська система переповнена грошима росіян. Також нашим союзником не є Угорщина. Там Росія вклала величезні гроші в будівництво атомної станції. Словаччина й Чехія – традиційні партнери Москви.
Кого можемо назвати "адвокатом" України в Європі?
– Насамперед, Польщу. Також – країни Балтії. Потенційно ним може бути Швеція. Історично склалося, що шведи воювали з Росією, ніколи не були її союзниками.
Німеччина і Франція не входять до числа українських партнерів?
– Не входять. Між Німеччиною та Росією існують потужні економічні зв'язки. В канцлера Анґели Меркель гарні стосунки з Путіним. У її попередника Ґерхарда Шредера були ще кращі. Та й наступник Меркель, скоріше за все, дружбу із президентом Росії не призупинить. Прем'єр Баварії Хорст Зеєхофер (виступає проти продовження санкцій щодо РФ. – Країна) приїздив 4 лютого на зустріч із Путіним. Це багаторічний важковаговик німецької політики й кандидат номер один на крісло канцлера.
Така ж ситуація з "любов'ю до Росії" – у Франції та Італії.
Як вплине на стосунки України та США зміна господаря Білого дому?
– Хто б не прийшов до влади, переглядатиме політику щодо України. Але погіршення стосунків не буде. Результати опитування громадської думки у Сполучених Штатах показують тотальні антиросійські настрої. Цей фактор враховуватимуть. Але чи прийме новий президент рішення дати зброю Україні – не відомо. Надання зброї загострить конфлікт на Донбасі. Путін піде на відкриту підтримку сепаратистів. На Україну може чекати "друга Сирія". США це розуміють. Путін також знає: якщо піде в атаку, США дадуть Україні зброю. Працює система терезів.
Вашингтон розглядає Україну як стратегічного союзника?
– США сьогодні – єдиний надійний союзник України. ЄС не варто розглядати в цій ролі, адже він не є монолітний. У Брюсселі відсутній консенсус щодо України.
Український фактор став ребром у відносинах США і Росії. Америка не може кинути Україну напризволяще, назвавши своїм союзником. Москва ж показує, що не може втратити Україну, бо та – "єдиний народ із Росією". Хоча розуміє: загалом – уже втратила. Намагатимуться хоч частину повернути в сферу свого геополітичного впливу.
Коли Україна перестане бути пішаком геополітики?
– Навіть сильні країни є об'єктами геополітичних ігор. У Японії розташована військова база Сполучених Штатів. Казахстан перебуває у сфері впливу Росії. Північна Корея – Китаю.
У чому полягає причина наших проблем?
– Слабка внутрішня політика. Зараз в українському парламенті є проєвропейська більшість. Але її члени не можуть домовитися навіть у найпростіших питаннях розвитку країни.
Це – політична незрілість?
– Ні. Це – корупція. Запровадження електронного декларування все засвідчило. Чиновники не хотіли вводити кримінальної відповідальності з 2016 року, щоб устигнути сховати свої капітали. Виграли час, оскільки відповідальність за неправдиву інформацію в декларації настає не з 1 січня, а за 60 днів з моменту набуття законом чинності (18 березня. – Країна).
Що потрібно для якісних змін?
– Бажання плюс жорсткий контроль за українськими політиками з боку Заходу.
Чи реально Україні рухатися в ЄС, маючи невирішені конфлікти на власній території?
– 1974 року Туреччина окупувала 37 відсот
ків території Кіпру. Попри це, останньому вдалося інтегруватися в Євросоюз (Кіпр є членом ЄС із 1 травня 2004 року. – Країна). Але членом НАТО не став – через невирішений територіальний конфлікт. До моменту вступу в ЄС на Кіпрі провели успішні економічні перетворення. Подолали корупцію. Створили офшорну зону. Україна здатна піти подібним шляхом. Нам є що запропонувати Європі. Наприклад, маємо колосальний аграрний потенціал.
Коли Україна зможе стати повноцінним членом Євросоюзу?
– Це залежить від багатьох геополітичних і локальних факторів. Від швидкості проведення реформ, боротьби з корупцією в Україні та бажання ЄС прийняти нас.
Не варто забувати й про Сполучені Штати. Вони можуть прискорити процес євроінтеграції України.
Росія його гальмуватиме?
– Невідомо, як вона поводитиметься далі. 2001 року Путін в інтерв'ю німецькій газеті Bild допускав асоційоване членство Росії в ЄС. Не виключаю, що наступний президент РФ заявить курс на європейську інтеграцію. Адже Меркель колись пропонувала створити єдину концепцію "економічного поля від Лісабона до Владивостока".
Який зиск Україні з російсько-турецького конфлікту?
– Через ситуацію в Сирії до Туреччини потрапили кілька мільйонів (близько 2,5 млн. – Країна) біженців. Анкара домовилася контролювати це спільно з ЄС. Скоріше за все, виторгувала взамін безвізовий режим.
До конфлікту з Росією Туреччина була її четвертим партнером із товарообігу. Тепер посилюватиме економічну співпрацю з Україною. Але Анкара ніколи не піде на відкриту військову підтримку Києва. Вона – член НАТО. Діятиме дуже обережно.
3 
1
Коментарі