Вівторок, 03 березня 2015 15:55

"Світ зможе спати спокійно лише тоді, коли Росія стане національною державою"
2

”Інформаційна війна завжди має справу з творенням паралельної реальності. коли вмикаєте Russia Today, то часто побачите там те, що є протилежністю правди. … Так зовсім нещодавно була виявлена неправда російських ЗМІ про існування світлин, на яких видно, що малайзійський Боїнґ начебто був збитий українською стороною. Протягом кількох годин довели, що це – фейк”, – каже німецький аналітик-міжнародник Роланд ФРОЙДЕНШТАЙН. із ним погоджується художник володимир казаневський
Роланд ФРОЙДЕНШТАЙН, 54 роки, німецький аналітик-міжнародник. Заступник директора Wilfried Martens Centre for European Studies – офіційного аналітичного центру Європейської народної партії у Брюсселі. Вона є найчисельнішою в Європарламенті. Народився в Бонні, Німеччина. Після дворічної служби в армії вивчав політологію й економіку в університеті Бонна, а також міжнародні відносини в університеті Південної Каліфорнії, США. У 1982–1987 роках працював в Агенції преси й інформації Німецького федерального уряду – гідом-перекладачем для політиків, журналістів і науковців. У 1990-х – науковий співробітник Німецької ради міжнародних відносин, член відділу з міжнародного та безпекового планування Єврокомісії у Брюсселі. 1995–2001-го – голова Варшавського офіса Фонду Конрада Аденауера. Згодом – відповідальний за центральний офіс фонду в Берліні. 2004 року повертається до Брюсселя. З 2008-го – заступник директора Wilfried Martens Centre for European Studies. Вільно володіє англійською, французькою та польською мовами. Знає основи норвезької, російської, словенської, японської та данської. Щодня бігає й їздить велосипедом. Читає наукову фантастику. У вільний час конструює радіокеровані моделі літаків. Одружений, має двох дітей

Радянський Союз і путінська Росія є наслідками патології, що закладена у традиційному російському баченні себе в опозиції стосовно решти світу, – вважає Роланд Фройденштайн, німецький аналітик-міжнародник

З уст європейських політиків часто лунає словосполучення "криза в Україні". Наскільки правомірний цей термін?

– Я проти означення нинішніх подій на Донбасі за його допомогою. Так, в державі є криза, але вона триває понад 20 років. Це стосується всіх сфер. А найбільше – високого рівня корупції. Це те, що я називаю "кризою в Україні".

Помаранчева революція була спробою позбутися її. Майдан став другою такою спробою. Однак, коли європейські політики й журналісти вживають термін "криза в Україні", то мають на увазі використання Росією елементів гібридної війни проти сусідньої держави.

Чи не є спрощенням пов'язувати агресію в Україні винятково з особою Володимира Путіна? Можливо, слід копати глибше?

– Влада в Росії сконцентрована в руках однієї людини. Навіть генеральний секретар ЦК КПРС не мав її стільки, як Путін. Ну, хіба що Сталін. У Росії сформувалася високо персоналізована система влади. Але те, що робить Путін у своїй країні та за її межами, має все ж значно глибші причини, ніж біографія однієї людини.

Нещодавно дискутував з жінкою-політиком у Брюсселі. Вона доводила, що не хоче війни з Росією, бо дуже любить творчість Толстого й Достоєвського.

– Днями розмовляв із бельгійським офіцером, який, до речі, добре володіє російською. Вважає, російська культура вимерла після Другої світової війни. І якщо дотримуватися його логіки, то сучасна Росія не має нічого спільного ні з Достоєвським, ні з Толстим.

Не оцінюватиму цю точку зору. Але візьмімо того ж таки Достоєвського – як він змальовує "кришталевий палац" (у повісті "Записки з підпілля". – "Країна"). І з того, як описує страх перед тим, що вважав західною модерновістю, багато що зрозуміємо. Зокрема, визначення Росією себе та своєї ролі як опозиції відносно Заходу.

Дехто думає, що Путін прагне реанімувати Радянський Союз. Я не схильний так вважати. Зараз спостерігаємо "СРСР 2.0". Але що найбільш впадає в очі: як Радянський Союз, так і путінська Росія є наслідками патології, закладеної у традиційному російському баченні себе щодо решти світу.

Публічні згадки Путіна про "Новоросію" чи Радянський Союз – це наслідки його ностальгії, багатої уяви чи частина продуманої стратегії?

– Першочерговою метою Путіна є зміцнення своєї влади та перебування на політичному олімпі якомога довше. Крім того, він вважає себе патріотом, який нібито хоче для Росії якнайкращого. Він переконаний: його держава має не лише можливості, а й зобов'язана допомагати російськомовним.

Я вважаю, що Росія ніколи не була національною державою. Бо вона, по суті, й до сьогодні не має кордонів. І коли Путін каже про "Новоросію", то навряд чи відомо, як задалеко вона простягається. Саме подібним чином свого часу були побудовані імперії. У них є потужний центр із відповідними ресурсами. Й імперія відчуває прихильність далеко за межами цього центру. Таким сьогодні є бачення Путіна і, на жаль, багатьох росіян. Тому світ зможе спати спокійно тоді, коли Росія стане національною державою.

Чи має вона що протиставити Заходу в плані ідеології та концепції?

– Якщо перефразувати відомий вислів Вінстона Черчилля, західна демократія є найгіршою системою у світі, якщо не брати до уваги всі інші. Але те, що сьогодні пропонує Росія, я назвав би плаваючою ідеологією. Це аж ніяк не міцна система з внутрішньою логікою. Ідея євразійства, "Новоросії", суверенної демократії – усі ці елементи можуть бути влаштовані та перелаштовані як заманеться. Що й відбувається, причому в доволі цинічний спосіб. Саме це маю на увазі під плаваючою ідеологією. Це дещо інше, ніж, до прикладу, марксизм-ленінізм, що є значно статичнішим.

Москва веде інформаційну війну проти України. Потужна кремлівська пропаганда триває й у Росії. Наскільки вона відчутна в країнах Євросоюзу?

– Інформаційна війна завжди має справу з творенням паралельної реальності. Так, коли вмикаєте Russia Today, то часто побачите там те, що є протилежністю правди. Російська пропаганда вміло використовує слабкості західної інтелектуальної традиції. Ця слабкість полягає в тому, що як західна журналістика, так і споживачі інформації, шанують ідею існування іншої точки зору. От російська пропаганда й позиціонує себе таким чином. Мовляв, ми пропонуємо вам цілком відмінну позицію. Але під цим соусом російська пропагандистська машина подає цілковиту брехню.

Захід не може дозволити собі грати за тими ж правилами інформаційної війни. Не може і протиставляти подібній брехні якусь іншу брехню. Проте цілком до снаги таку брехню виявляти. Так, як зовсім нещодавно була виявлена неправда російських ЗМІ про існування світлин, на яких видно, що малайзій­ський Боїнґ начебто був збитий українською стороною. Протягом кількох годин довели, що це – фейк.

Окрім зовнішнього ворога, Україна має внутрішніх. Корупція, наприклад. Реформи під час війни: місія нездійсненна?

– Це необхідно зробити. Звісно, війна ускладнює проведення реформ. Але не робить їх неможливими. Альтернативи реформам для України сьогодні не існує.

Зараз ви читаєте новину «"Світ зможе спати спокійно лише тоді, коли Росія стане національною державою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
Загрузка...

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 244
Голосування Хто має тренувати київське "Динамо" у наступному сезоні?
  • 1) Олександр Хацкевич
  • 2) Юрій Калитвинцев
  • 3) Олег Лужний
  • 4) Сергій Ребров
Переглянути