Сука

– Татаров – сука неправославная, – заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко, 51 рік. – Ментовская сука, конченая. Которая рассказывала, что Чорновил сама себя побила, майдановцы сами себя поубивали.

6 грудня Луценко після засідання регламентного комітету Верховної Ради спілкувався з депутатом від "Опозиційного блоку" 53-річним Вадимом Новинським. Обговорювали його адвоката Олега Татарова. Новинського звинувачують у тиску на Українську православну церкву три роки тому. Начебто він змушував зректися посади предстоятеля УПЦ Володимира і призначити на його місце церковника, лояльного до тодішнього президента Віктора Януковича.

20 лютого 2014 року – після розстрілів на Майдані – Новинського назвав "сукою православною" теперішній президент Петро Порошенко. На той час обоє були народними депутатами. Новинський звинуватив у трагедії представників тодішньої опозиції. Порошенко обурився. Діалог зняла на відео журналістка Соня Кошкіна.

 

– Креста на тебе нет! Сука православная, – сказав Порошенко

Сука або сучка – самиця свійського собаки або інших тварин родини псових. Слово походить із праслов'янської мови. Аналогічні терміни є в російській і польській.

11-томний "Словник української мови", виданий у 1970–1980 роках, наводить приклади вживання слова "сука" в українській літературі:

"Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене:

Єсть у мене лиха сука,

Як укусить – буде мука" (народна пісня).

"Я вполював. Зайців аж шестеро – ще й ледь не за годину – одною сукою" (Адам Міцкевич у перекладі Максима Рильського).

"Свиня як вискочить з Кушніренкового двору, та просто й кинулась на мене, мов скажена сука" (Іван Нечуй-Левицький).

"Сучка, сучёнка, сученька, сучища, песья матка, собачья самка, также волчья, лисья, песцовая и прочие", – такі синоніми до слова "сука" наводить мовознавець Володимир Даль (1801–1872).

Сука – лайливе слово. Найчастіше вживається щодо нечемної жінки, повії. Рідше – про підлу, нехорошу людину. З 11-томного "Словника української мови": "Лупила, лупила його Уляна, а далі випхала з хати. – Чекай, суко! – тільки й промовив Андрійко" (Михайло Коцюбинський). "То, люди, не моя дочка, а сука! – говорив Коваль на сході і закляв тяжкою клятьбою" (Яків Качура). "Я тобі не скажу, що ти сучий син, бо тебе породила чесна мати, а сукою ти став пізніше" (Михайло Томчаній).

Хоча лежачого й не б'ють,

То і полежать не дають

Ледачому. Тебе ж, о суко!

І ми самі, і наші внуки,

І миром люди прокленуть!

Не прокленуть, а тілько плюнуть

На тих оддоєних щенят,

Що ти щенила. Муко! Муко!

О скорбь моя, моя печаль!

(Тарас Шевченко).

Вірш "Хоча й лежачого не б'ють" написаний 1860 року, вперше опублікований 1876-го. У ньому йдеться про Олександру Федорівну (1798–1860), дружину російського імператора Миколи І (1796–1855). Окрім сина – майбутнього імператора Олександра ІІ (1818–1881) – народила ще шістьох дітей.

"Сука" – на кримінальному жаргоні – зрадник, "вор в законе", який почав співпрацювати з тюремною адміністрацією. Протягом 1949–1956 років у виправних колоніях СРСР тривали "сучі війни". Причиною стало те, що під час Другої світової частина "воров в законе" погодилися піти на фронт – взамін на зменшення термінів ув'язнення. Інші блатні проголосили їх зрадниками, тобто "суками". Після повернення в табори почалися сутички між "суками" і "чеснягами".

"Однажды с этапом в ту зону попал случайно вор, и его узнали враги, суки, – описує юрист і політв'язень Авраам Шифрін (1923–1998) у книжці "Четвертое измерение". – Мы видели через колючую проволоку, как озверелая толпа сначала била его, а потом пыталась сжечь на костре. Несчастный кричал нам: "Мужики! Передайте людям, что я вором помер!" Вся эта вакханалия шла под аккомпанемент стрельбы в воздух с вышек. Потом надзиратели забрали этого вора и унесли, но вряд ли он выжил".

Сука – подібний до скрипки та ліри музичний ­інструмент. На ньому грають смичком, затиснувши між колінами. Був поширений на території Польщі до кінця ХІХ ст. Жоден екземпляр не вцілів до наших днів. Сучасні майстри реконструкціювали суку за описом 1831 року й акварельним малюнком Войцеха Ґерсона (1831–1901).

Amores рerros – "Сука любов" – фільм мексиканського режисера Алехандро Ґонсалеса Іньярріту 2000 року. У стрічці є три сюжетні лінії, показані в нехронологічному порядку. В усіх задіяні пси. Вихованець бандита Октавіо бере участь у собачих боях. Собака фотомоделі Валерії провалюється під підлогу і не може звідти вилізти. Безьхатько Ель Чіво утримує десяток собак, але їх усіх вбиває пес Октавіо.

Suka – сценічний псевдонім іспанської співачки Хади Ґульдріс. Свій стиль характеризує як електронна музика з елементами соулу, попу, хіп-­хопу і драм-енд-бейсу. Співає англійською. 2013 року представила перший альбом The North Node.

– Почула слово "сука" від знайомих росіян, – розповідає Хада. – Одразу сподобалося, як воно звучить. Коли дізналася його значення, зрозуміла – це про мене.

"Сука" перекладається з індонезійської мови як "любов", з малайської – "симпатія", з фіджійської – "цукор".

Сукка – тимчасовий шалаш для відзначення Суккот. Це юдейське свято триває сім днів восени. Сукку будують просто неба, бажано на приватній території. Дах викладають із гілок або тростини. Всередині може поміститися до тисячі осіб. Протягом Суккот юдей повинен проводити в суцці якомога більше часу.

×